Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2012 №07 Сторінка 5

(Словничок жартівничок)
Журнал Перець 2012 №07 Сторінка 5 - Словничок жартівничок. Що мені довелося пережити з тим «опусом», не розкаже навіть безмежно терпеливий античний Сізіф. Приходжу додому, знеможено падаю на канапу. А з-під неї клацає лапками рудий цуцик. І гавкає... Та ось, нарешті, викотив ту брилу на вершину. Надрукували! Ну, думаю, минулося. Еге ж бо! Щойно взявся за рукописи, як розгонисто зарипіли двері і повіяло млосним духом дешевого одеколону. Привіт, колего! діловито вмощується у кріслі новоз явлений друг по перу. І врочисто видобуває з портфеля товстелезну червону теку. Що це? внутрішньо здригаюсь, немов бачу перед собою фарбованого крокодила. Новий твір! гордо заявляє "живий класик" і виляпує на стіл щось намокле, бридке і смердюче. А це для вас. Презент! Приглядаюсь аж то, недбало обскубані, дві посинілі курки. Неживі. Та ви що собі дозволяєте?! кричу у нестямі і тупочу ногами. Негайно забирайте це і йдіть геть! Щоб духу вашого одеколонного тут не було... Оділляли мене співробітники. Одвезли додому. А там глузливо махає хвостиком рудий песик. І гавкає, та ще й дружина скрушно докоряє: Ну й дурний!.. А я сушу голову, що б його на вечерю зварити... Петро ПЕРЕБИЙНІС. Скажіть, будь ласка, добродійко, а чи не з вами я розлучався у цьому суді? Степан СИЧ Як артист народний Відспівав пісні -Йшли додому люди Злі й сумні-сумні. - Якби нас питали,-Жінці Гліб сказав -Думаю, такого Він звання б не мав. ТА ЯК…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"