Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2012 №07 Сторінка 4

(Вітаємо ювілярів)
Журнал Перець 2012 №07 Сторінка 4 - Вітаємо ювілярів. Вітаємо ювіляра! Відомого Не люблю цих іноземних словечок. Наче й нічого такого. Звук та й годі. А клопотів не збудешся. Заходить якось чоловічок. Містечковий інтеліген- українського письменника, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Петра ПЕРЕБИЙНОСА із третім 25-ти літтям! Дружній шарж Анатолія ВАСИЛЕНКА тик. "Очкарик". Тихий, милий та гожий. Ручки тремтять від хвилювання. Ось, написав, обережно кладе на стіл тонку зелену теку. Воно, може, й нікчемне, але, знаєте, завжди надієшся на диво... Що ж, почитаємо, співчутливо гортаю дрібненько списані аркушики. А це... вам, хапливо розгортає якийсь пакуночок. Презент. Морщуся від солодкавої іноземщини. А осмілілий благодійник хутенько накручує забавну іграшку. Песик. Рудий. Плюшевий. Стрибає по столу і... гавкає. Натурально. Ну що ви, знічено червонію. Який презент? У нас так не заведено... Нічого, нічого. Це ж дрібничка, наполягає "очкарик". Але прошу вас, добродію, заберіть цього цуцика... Ні, ні, ні, задкує гість. І не встигаю я отямитись, як від нього залишається тільки млосний запах дешевого одеколону. Рудий песик зухвало ивиться на мене червонясти- ми гудзичками. Але не гавкає... От халепа! Хоч би хтось не зайшов. Боязко поглядаю на двері і невпопад запихаю чудернацького дворнягу до глибокої шухляди. Витираю хусточкою спітнілого лоба. Полегшено зітхаю. Все! Порядок... Дома онука не натішиться: Ой спасибі, дідусю! Де це ти взяв такого песика? Вкрав! кажу…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"