Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2012 №01 Сторінка 14

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2012 / № 01 / Сторінка № 14
Журнал Перець 2012 №01 Сторінка 14. Пропав наш собака, і дитина засмутилася, бо дуже його любила. Тож я повів її в музей одного відомого письменника: і розважиться, і щось собі узнає. Купив квитки, потім почекали, поки набереться група і екскурсовод заведе нас у кімнати письменника. Той помер сто років тому, і музей був у його домі. Коло каси на розкладці були книжки письменника. Нічого особливого, книжки як книжки. Нарешті набралося на групу, і екскурсовод завів нас у передпокій. Праворуч ванна, поінформував нас. Заглянули у ванну, бо двері були відчинені, але зайти не могли, бо дорогу перегороджував мотузок із пурпурної парчі. На умивальнику була мильниця, у ній мило. На милі табличка з написом: «Улюблене мило письменника». Можна понюхати? спитала якась пані. Заборонено! кинув екскурсовод. Але дослідники установили, що мився він щодня... І вуха? спитала перелякано дитина. Чшш, тихо, шикнув на неї. Не заважай дорослим дивитися. Звичайно ж, і вуха. Якщо будеш мити вуха, то й ти станеш відомим письменником. Далі були вітальня і спальня. Горіхові меблі, досить пристойні, але нічого особливого. Та сама пані хотіла випробувати матрац, але й це було заборонено, навіть за доплату. Славомир МРОЖЕК МУЗЕЙ Кабінет, оголосив екскурсовод, і пропустив нас уперед. За письмовим столом сидів письменник у натуральну величину. Був зовсім як живий. Напевне із воску. В халаті. Тримав ручку, а на столі був якийсь списаний листок паперу. Рукопис. Писав од руки, пояснив екскурсовод. Дослідники установили. Тут представлено, як пише свій найвідоміший вірш. Пам’ятаєте? Народе мій, коли в твоїх обіймах немов дитя колиханий був я, всисаючи твій дух. Татку, дивись! притьма гукнула дитина. Так само, як у нас. Подивився. Справді, під письмовим столом була порожня пляшка з-під горілки. Після ремонту од малярів зосталася, пояснив екскурсовод. То не експонат. У цей момент я угледів, що на лисому тім’ї письменника написано: «Я тут був. Казик». «Видно, робив замітки навіть тоді, коли не було паперу під рукою, подумав я. Справдешній письменник. А що написано…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"