Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №12 Сторінка 7

(Усмішки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2017 / № 12 / Сторінка № 7
Журнал Перець 2017 №12 Сторінка 7 - Усмішки. № 12 2017* ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА Вже звечора Люська заходилася готуватися до завтрашньої зустрічі: дістала зі скрині материні чорні черевики з залізними пряжками, зелену кофтину з брошкою і про всяк випадок - квітчасту вовняну хустку. Зварила холодець зі старого качура, дістала з погреба вишнівку... із літ недавніх Ой, солодке оте очікування. Молодиця полинула у мрії і вже, було, навіть майбутнім діткам ймення вигадала. Та... немає парубка. Вже й ніч. Люська, не витримавши невідання і душевної муки, гайнула селом у сподіванні побачити примітний бензовоз. На лихо, автівка стояла біля двору Бурячихи - колгоспної ланкової, вдови, у котрої гарна дівка на виданні. Ревнощі засліпили очі й розум Люсьчин - вона загребла жменю грязюки з калюжі і пожбурила в авто. Душа нуртувала цілу ніч. Не дала сну й на хвилинку. Готувалася страшенна помста! На ранок на вигоні, пригнавши корову до череди, Люська у всій красі, з найменшими подробицями, змалювала походеньки Романа, а в кінці додала: «А може, то Бурячиха для себе молодого захотіла? Двох заїздила -мало їй». Брехня селом котиться колесом, а тому вже до обіду тільки німий Панько не плескав язиком про «же-нитьбу віку». Парубка так дістали ці глузування, що не відав, що робити. Так тривало кілька днів, аж поки Роману не стрівся сторож Семенович. Перекинувшись кількома словами ні про що, Семенович побачив, що молодик страждає від пліток та надмірної уваги. - Слухай, хлопче, - почав старий. - Я тебе навчу, як бути. Ти ж пізно повертаєшся з поля, так? Ну от... Значить, ставиш бензовоз біля Люсьчиного двору... Там лампочка на стовпі - мені й звідси видно. То я пригляну -…
 Усмішки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2023 "Перець"