Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №05 Сторінка 9

Журнал Перець 2017 №05 Сторінка 9. № 5 2017 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА Тетяна Георгій МАЙОРЕНКО Наше справжнє прізвище Задерипан, - вимовив він з наголосом на останній склад слова. - Мої пращури були бунтарями і не підкорялися панові, тому їх так і звали -Задерипани. Але потім якийсь чиновник загубив одну літеру, от ми і страждаємо, вся наша родина не один десяток років страждає від цієї прикрої помилки, від несправедливості. В залі загуділи так, що довірена особа Степана - охоронець селищного цвинтаря Герасим Коцюба, людина з виразом обличчя ката-енкаведиста, змушений був зробити присутнім погрозливе зауваження: - Будь ласка, запитуйте по ділу. А то... Розумієте, нам ще багато куди їхати... Дід Шило стояв, ніжно погладжуючи свою довгу сиву борідку, неначе саме вона мала ставити кандидату запитання. Ветеран дармової праці кашлянув і знову звернувся до Задрипана: - А скажіть, шановний, чи буде в нас дорога до райцентру? Тут ваш попередник з партії ригоналів обіцяв її зробити, навіть почали щось копати. Але на тому й полишили: зруйнували стару дорогу, якою можна було в негоду дістатися райцентру, але як тільки став депутатом, про дорогу забули, а ми його навіть прізвище не встигли запам'ятати - жодного разу до нас не навідався. Степан задер догори голову, немов би про щось розмірковуючи, і раптом випалив: - Потрібна субвенція! Зверніться громадою до районної ради, а я вам допоможу. Задрипану так сподобалася власна відповідь дідові, що від внутрішнього задоволення навіть кислувато всміхнувся: що б там не подумали конкуренти, а парирував розумно - принаймні так йому здалося. Це невідоме, але красиве слово «субвенція» він почув якось у районі,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"