Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №03 Сторінка 4

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2017 / № 03 / Сторінка № 4
Журнал Перець 2017 №03 Сторінка 4. ПЕРЕЦЬ ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА N 3 2017 осить. Спочили. Належалися по 11 вишневих садочках. Начухали по- тилиці. Нагулялися. Наспівалися. Намітингувалися. Настрайкувалися. Треба щось робити, бо... треба щось їсти. Звісно, у кожного свій ритм. Який йому дала природа. У кожного своя совість. Яку йому дала мати. У кожного своя звичка. Якої він набув у процесі «трудових змагань». Не анджуймо більшовиків, що навчили нас красти. Якби ми тоді не крали, то що ми сьогодні мали б? Не винімо їх, що вони постійно брешуть. Ще коли проголосили: «Дорогу -жінці!» - і досі на дорогах, в основному, працюють жінки. Чоловіки скромно перебиваються в «тіні». У придорожніх лісосмугах «Козацтво гуляє, гуляє, гуляє...» Вибий його із цього ритму-хтозна-куди забіжить. Тепер демократія. І воля. Тепер кожен робить, що хоче, а їсть, що вкраде. Усі дивуються: чого на такій райській землі - така сатанинська круговерть? Чортячий дух ще не вичадів. Лоби надто герметичні. Півстоліття у них вбивали. Тепер треба півстоліття, щоб вивітрилось. Чого в такого гармонійного і талановитого народу така дисгармонія? Співати нікому. Усі прагнуть диригувати. І більшість з тих прагунів не має ні слуху, ні голосу. А тих, кого Господь наділив клаптиком таланту, Сатана обділив совістю. Хочуть, аби народ співав на чужий лад. Дув у чужу дудку. Віктор ГОЛУБ А потім: на райську землю завжди тягне всяку чужоземну нечисть. Ласий шматок. А в нечисті - і мораль нечиста: з цієї криниці воду п'є, і в цю ж криницю плює. І каламутить. А ми - господарі? Волостелини? Аборигенчики. Скромно по закутках - ка-хи, ка-хи. По кущиках - хи-хи, хи-хи. Там десь спересердя дульку зсучимо. У кишені. Та таку ж... обережненьку... На півпальця... Там десь несміливо натякнемо колоніальному хамові про «історичну справедливість». А потім хребтоприклон-но вибачимося за різкість. І обов'язково його мовою. Аби йому легше було «пойнять». Бо в нього, бачте, в голові одна клепка. І він іншої мови осягнути не може. А в нас - клепок багато. На кожного коло-ніаліса вистачить. Ми - народ талановитий. І не гордий... Чому ми такі бідні? Бо маємо багату історію. Маємо чим тішитися. І ніколи працювати. На себе... На когось можемо. Такий ритм. Нас вчили працювати «з повною віддачею»:…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"