Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 2017 №04 Сторінка 3

Журнал Перець 2017 №04 Сторінка 3. № 4 2017 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА ДАВНІ ГОЛОСИ П О НОВІТНІ ЧАСИ. «ВОСКРЕСІТЬ НАМ ВАЛУЄВА!», або Коментар із Фейлетоном Жив колись на Донбасі такий собі технік Грєбєнщіков, котрого підступна доля загнала з московської голодної Тмуторокань на плодоносні вкраїнські терени. А государеві слуги, вельми мудрі й вчені, переконали його, що цей благодатний степ - це не чужа-чужина, де він всього-на-всього умисне переселений заброда, а його «ісконная земля», котру його предки по добрій волі віддали якимсь дивним хохлам на тимчасовий випас худоби... Зрозуміло, що він, цей захарчований і забамбулений Грєбєнщіков, і в гадці не мав пізнавати український народ з його особливими звичаями, своєрідною культурою та своєю мовою. Певна річ, він уловлював на слух деяку схожість у словах, але це його не зацікавлювало, а тільки дратувало, тобто внутрішньо він залишався тупим і агресивним заволокою. Тому, коли московітам уже непосильно було утримувати український народ у ярмі, то вони з допомогою таких Грєбєнщікових затіяли 1918 року нібито громадянську війну в Україні, знищили молоду Українську державу, а натомість утворили бутафорський колоніальний протекторат під назвою УРСР. Оскільки проводити далі царську душительку політику, котра називалася валуївщиною (за іменем її головного творця - царського держиморди Валуєва) не було змоги, то вони змушені були дозволити українцям мати свою пресу, театр, ба навіть свої школи, щоправда, нижчого рівня... Проте загалом політика московської орди до українців залишилася тією самою, що була й за часів валуєвщини, і спрямовувалась вона на поступову ліквідацію України та її народу. На тому грунті й формувалася психологія московських заброд, яких імперія помпувала на східні й південні терени України. Це була армія наволочі, яка до певного часу залишалася неозброєною, але котра в будь-який момент могла бути використана чи то як пряма збройна сила проти українців, чи то як «нещасна» частка так званого руского міра, яку треба «захистити» від українського гноблення, котре полягало в небажанні українців підкорятися зайдам і спробам воскресити валуєвщину під модерною машкарою. На жаль, гасло «Воскресіть нам Валуєва!» не вивітрилося з пам'яті багатьох московитів і протягом усього двадцятого століття. Та й нині воно залишається якщо не на прапорах, то в душах багатьох московських шовіністів. Психологію цих «нещасних», але вельми нахабних заброд давно вивчили й висміяли українські сатирики, зокрема й знаменитий у 20-ті роки минулого століття перчанин Василь Чечвянський, розстріляний…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"