Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №06 Сторінка 12

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2017 / № 06 / Сторінка № 12
Журнал Перець 2017 №06 Сторінка 12. № 6 2017 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА Олег ГУЦОЛ «Распрягайтз, хлопци, коні, І лягайте спачівать, А я піду в сад вишньовий, В сад кірніченьку капать...» Настоящій атаман! Хлопцев жалєєт, спать укладьіваєт, а сам продол-жаєт дєйствовать - бєрьот лапату і - за дєло... Нє то, что позавчерашніє гастральори сябри. Прієхалі і пают: «А я лягу прілягу у гостінца-дарогі...» Стоп, думаю, - і запрєтіл. У нас своіх бомжем і лєнтяєв, коториє на улі-цах, дорогах і в кюветах валяются, полним-полно. Ми іх всєх к вам на восток Украиньї сєгодня отправляєм в отпуска - пусть там побалдєют, а нє дома, гдє «рускій мір» блюдьот високую нравствєнность і воюєт против всякой аморалкі і соціальной расхлябаності. Ето у вас там, на Донбасе, етот отставной дважди зек Саветского Саюза развьол бандітскую бардєль і всєобщєє оскорблєніє рускоязичного насєлєнія. Нєбось придьоться виручать угнєтьонних бєндєровцамі саатєчєствєнніков Ну, ладно, что там ваш «Рушньїчок» єщьо спойот, как говоріться, на закусон? - Та у нас же виключно народні пісні, - зауважив Павло Олівець. - Можемо додати ще такі шедеври народного мелосу, як «Горіла сосна, палала», «Ой, чий то кінь стоїть, що сива гривонька», «Бодай ся когут знудив, що рано мене збудив». Після остаточного узгодження пісенного репертуару ровеньківські співаки зодягнулися в свої неймовірної краси костюми, а коли Павло Олівець зробив останні вказівки артистам, на сцену вийшов місцевий конферансьє й урочисто оголосив: «Уважаємиє ростовчане! С целью укрєплєнія руско-украінскіх культурних связєй к нам прієхал із братского Донбаса ансамбль пєсні і пляски «Полотєнцє» под руководством заслуженого дєятеля іскуств Павла Карандаша. В первом отдєлєніі концерта ви услишитє такіє знаменітиє народниє пєсні, как «Пожар в лєсу», «Ой, чья ето лошадь стоіт с сивой гривой? Каби разбудивший мєня петух ізнємог». Встрєчайтє гастєй аплодісмєнтамі!» ...Відкриття концерту затрималося аж на п’ятнадцять хвилин, протягом яких Павло Олівець за кулісами використовував у різних варіаціях, але з однаково нищівною інтонацією, увесь запас найогидніших лайок із лексикону ровеньківських шахтарів. Якби в Києві почули хоча б дещицю з того бурхливого потоку, він ніколи б не дістав почесного мистецького звання. Що вже й говорити про високу честь долучитися до зміцнення українсько-російських…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"