Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №01 Сторінка 5

(Усмішки)
Журнал Перець 2017 №01 Сторінка 5 - Усмішки. № 1 2017 ПЕРЕЦЬ ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА З Новим роком, шефе! Не люблю цих іноземних словечок. Наче й нічого такого. Звук та й годі. А клопотів не оберешся. Заходить якось чоловічок. Містечковий інтелігентик. Окулярик. Тихий, милий та гожий. Ручки тремтять від хвилювання. Ось. Написав, обережно кладе на стіл тонку зелену теку. Воно, може, й нікчемне. Але, знаєте, завжди надієшся на диво... Що ж, почитаємо, співчутливо гортаю дрібненько списані аркушики. А це... вам, хапливо розгортає відвідувач якийсь пакуночок. Презент. Морщуся від солодкавої іноземщини. А по смілілий благодійник хутенько накручує забавну іграшку. Песик. Рудий. Плюшевий. Стрибає по столу і... гавкає. Натурально. Ну що ви, знічено червонію. Який презент? У нас так не заведено... Нічого, нічого. Це ж дрібничка, наполягає окулярик. Але прошу вас, добродію, заховайте цього цуцика... Ні, ні, ні, задкує таємничий гість. І не встигаю я отямитись, як від нього залишається тільки млосний запах дешевого одеколону. Рудий песик зухвало дивиться на мене червонястими удзичками. Але не гавкає... От халепа! Хоч би хтось не зайшов. Боязко поглядаю на двері і невпопад запихаю пручливого двірнягу до глибокої шухляди. Витираю хусточкою спітнілого лоба. Полегшено зітхаю. Все! Порядок... Дома онука не натішиться: Ой спасибі, дідусю! Де це ти взяв таку собачку? Вкрав! кажу сердито. А куцохвостий клацає лапками по підлозі, весело стрибає. І гавкає. Подія стала потроху забуватися. Але одного дня відчиняються двері і заходить... окулярик. Де й ділася інтелігентна делікатність. Пахтить одеколоном. Зухвало, без запрошення сідає у крісло і запанібрата питає: Ну як мій…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"