Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №07 Сторінка 16

(Іноземний гумор)
Журнал Перець 2017 №07 Сторінка 16 - Іноземний гумор. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА N 7 2017 Мистецтвознавець Трепайтіс замовк, відірвавши очі від рукопису і глянувши в зал: його не слухало жодне вухо! Присутні безсоромно хихотіли, пошепки розповідали анекдоти і, перевалившись через стільці, про щось бурхливо дискутували. Вражений таким неподобством, Трепайтіс довго мовчав, обіпершись на кафедру, але й тоді жодне око не звернуло уваги на його розгублене нещасне обличчя. Нікому не було діла до того, що він так і не доказав про останню роботу скульптора Глибаускаса, в якій «великої ваги монументальність органічно поєднується з легкою композицією». - І тому, коли ми дивимося на його нову роботу, складається враження, що вона не тільки важить своїх трьох тонн, а навпаки - легка, мов ластівка, що ширяє в небесах... Саме в цей момент Трепайтіс подивився на авдиторію і переконався, що спілкується зі стінами. Мистецтвознавець повільно опустив руку з фотографією тритонної «ластівки», погортав стосик ще не прочитаних фоліантів і зрозумів, що все це нікому не треба, окрім нього самого і чотирьох його нахлібників. Він ще трохи помовчав, безнадійно зітхнув і почав запопадливо запихати папери в портфель. Тут його охопила досада на скульптора Глибаускаса, чиї тритонні монументи, попри пташину легкість, не можуть пробитися до сердець слухачів навіть завдяки його високій майстерності як лектора-мисте-цтвознавця. - А цей Глибаускас, - несподівано вихопилося в нього, коли він застібав портфель, - цей Глибаускас, певно, ріжеться десь у преферанс і гадки не має... Дехто з присутніх насторожився. - А в що він ще грає? - почулося раптом запитання. - В шахи, - недбало кинув мистецтвознавець, вже тримаючи портфель. - Та й так добре, що навіть власним дітям програє. - І багато в нього дітей? - запитав інший і прикрикнув на галасливе товариство: - Тихо! - Двоє синів, - поінформував Трепайтіс. - Старшого не вдалося запхнути на юридичний, так він тепер картоплю в прикордонній заставі чистить, а молодший... - Чорт забирай, дайте ж людині сказати! - обурився хтось. - Ми слухаємо, слухаємо... - ввічливо і зацікавлено звернувся він до лектора. - Молодший, від другої дружини, восени піде в дитячий садок, - закінчив Трепайтіс. Із залу прилетіла записка - перша за всю лекторську практику нашого мистецтвознавця: «Якому напою надає перевагу графік А. і скільки він може випити одразу?» - Звичайно, коньяку, - поблажливо усміхнувся Трепайтіс. - А скільки?.. Своїми очима не бачив, але авторитетний свідок стверджував, що літра півтора. Знову передали записку: «Чи правда, що керамік Б., переодягнувшись у бабусю, прогулювався по жіночому пляжу?» - На жаль, неправда, - винувато розвів руками Трепайтіс. - Якої довжини борода у художника В.? - вигукнув якийсь прищуватий юнак. - Тридцять дев'ять сантиметрів, - не моргнувши оком, випалив лектор. - А вітражист Г. і актриса Д. так живуть чи вже розписалися? - Розписалися…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"