Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2018 №12 Сторінка 5

Журнал Перець 2018 №12 Сторінка 5. N8 12 2018 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА Двадцять перше століття. На планеті Земля завихрилося руйнівними буревіями. І в природі, і майже в кожному народі. Вируйновують життєві середовища, виморюють народи. Йдеться, звісно, не лише про ту стихію, що ураганами вихрить над землею, шаленіє потопами й пожежами, руйнує людські оселі, калічить і вбиває самих людей. Йдеться й про руйнівне чортовиння, що отруйним гадюччям вповзає у людські душі, затьмарює розум, придушує совість. Якщо, звичайно, в людини ще того розуму й тієї совісті хоч трохи зосталося. Якщо людина ще не перетворилася у генетично близького до неї ХРЯКА. Який своїм довгим рилом перерив усі сусідські городи. І своїм радіо- чи телехрюканням пояснює людству, що це «принужденіє к міру»... І світ, мовляв, має нарешті зрозуміти, що де чути те хрюкання - там їхня територія і їхні життєві інтереси... Частина людей трохи підучених, особливо з теренів Західної Європи, переконує, що задля миру на Землі й гармонії між народами всі гордієві вузли треба розв'язувати за круглими столами. Та життєва практика показує, що один круглий телепень, який возсідає десь за високим столом, може нав’язати стільки гордієвих вузлів, що тисячі мудреців за сотнями круглих столів віками їх не розплутають. А якщо дурень не один? На початку 2018 року телеглядач світу був «ощасливлений» феноменальним «телепень-шоу». Таке собі ніби звернення «високосидячо-го діяча» до своїх нижчесидячих. У «високоси-дячого» лице, як завжди, - ніби «в тугій задумі». Нижчесидячі, як інколи, - ніби освітлені прозрінням. Та коли «орателя» повело у традиційне «дипломатичне» русло «Кузькіной матері» й він почав демонструвати «всєлітаючі» ракети, пригрозив світові ледь не могилою - вибухнув рев «одобрєнія». І світ зрозумів, що це хвороба не лише однієї персони. Бо навіть не привладна, а підвладна проста людина знає ту істину, що будь-яке смертоносне чортовиння має властивість повертатися на те місце, з якого його випустили. А від своєї персональної могили ніхто нікуди не втече. Навіть на тій території, де віками свободу й демократію «традиційно й спадково» «зберігають» по тюрмах та концтаборах. Де правду культивують лише ту, яка прислуговує тюремним сатрапам. Бо нащадки сатрапів зостаються вірними традиціям предків... Та й у світі «трохи цивілізованому» чи на територіях, прилеглих до нього, не так вже й «свято та божо». Іще з попередніх «осовободі-тєльних войн» зосталося чимало генетичних і політичних байстрюків. Вони за Юдин гріш продадуть своїх одноплемінців, національну честь і навіть свої держави. Бо Юдина кров національного забарвлення не має. Але ж та Юдина кров має постійне підживлення. Бо на планеті Земля, а можливо, й в усьому Всесвіті, є ДЖЕРЕЛА ЖИТТЯ і ДЖЕРЕЛА СМЕРТІ. Перші сприяють народженню й поширенню добра, світла, злагоди. Другі - сіють смуту, розбрат, тероризм, війни, каліцтво і смерть. Практика доводить, що «чорні діри» є не лише в галактиці, а й на землі і навіть-у деяких людських головах. Ось «дірка» російського думського масштабу. Жиріновскій:« Ми вибіраєм нє только прєзі-дєнта Россії, а правітєля всєй планети...» А ось і сам «новообраний правітєль» Пу: «Рос-сія прєімущество імєєт перед другім! странамі тєм, что она напрямую управляєтся богом...» Перше враження, що «правітєля» понесло. Від щастя про блискучу «операцію переізбра- нія». А потім закрадається думка, що, може, й чувак має рацію. Бо Сатана - також божество. Для сатанинців. Отже, «правітєлі» тих країн світу, які сповідують це «божество», або ж байстрята гебістських «проізводітєлєй», політичні горбани, спішіть на поклон. Лизніть покірно ратичку. Поцілуйте кінчик хвостика, або й...вище. Усе ж таки - «родная феня»... На пряжках поясів гітлерівських посіпак також було самовосхваляння, що нібито з ними -бог. Правда, також не конкретизувалося, який. Але життя показало, що «напрямик» управляв ними Сатана. НА ГНДІАНЦЬОШХ Наслідки - мільйони людських жертв, зруйновано пів-Європи. І крах самої «Дойчлянд ібер аллєс»... Тобто -тодішнього джерела бісівської чуми. Здавалося б, стільки вихлюпнутого цим «джерелом» лиха мало б людство дечого навчити. Але вчаться ті, хто має розум. Совість може прокинутися у тих, у кого вона є. А якщо в голові імперська каламуть, а замість совісті -смердюче шовіністичне гнилище, з'являється нове інфекційне…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"