Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2018 №09 Сторінка 5

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2018 / № 09 / Сторінка № 5
Журнал Перець 2018 №09 Сторінка 5. Ой, пече! N 9 2018 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА УЗАКОНІ У Рівному центральний продовольчий ринок аж кишить валютними міняйлами. Проте на них не звертають жодної уваги поліцейські. Керівництво ж обласного управління захисту економіки на запити громадських активістів відповідає традиційно: «Правопорушень не виявлено». «Борітеся - поборете!» -Кобзар закликає. Та на кожне горе те Духу не стачає. Сили і чиновницькі, И правоохоронні, Погляди по-змовницьки Туплять: - Все в законі. Справи хтось «старателів» Має доглядати, Щоб оберігати їх І зиск з того мати. А хтось обіцянками Гострить зуби кутні, Що змете атаками «П’ятачки» валютні. А зло теє слухає І брика по хаті, Бо у носі муха є Й руки волохаті. Люд же сподівається, Що цей шик минеться, Що бруд вимітається, Що мітла знайдеться, Що разом з міняйлами Виметуть в «параші» Тих, що аномальними Роблять будні наші. Юрій БЕРЕЗА. Україномовній газеті «Запорізька правда» торік, 3 листопада, виповнилося сто років! Заснована в 1917-му як орган рад, ережила все, що могла: громадянську війну, воєнний комунізм, НЕП, індустріалізацію з колективізацією, сталінщину з беріївщиною, хрущовщину з кукурудзою, брежнєвщину із пси-хушками, горбачовщину з розпадом Союзу... Не видавалася за всю історію тільки три роки - під час гітлерівської окупації. За компартійних часів часопис мав тираж 110 тисяч примірників. Обласна рада, органом якої він є й донині, тоді й не думала про його закриття. А навіщо різати курку, котра несе золоті яйця? Понад 60 працівників редакції мали роботу й зарплату. Левову частку перераховував колектив газети до обласного бюджету. За кошти видання побудували в 70-ті роки третій поверх Будинку преси (понад 900 квадратних метрів). Усі роки - як компартійні, так й української незалежності газета друкувала безплатно всі постанови облради, виступи її керівників та депутатів. Журналісти окремо заробляли рекламою собі на мізерні зарплати (2015 року редактор відділу щомісяця отримував на руки 2000 гривень. Порівняймо цю зарплату із міністерською в 100 тисяч гривень). Облрада платила друкарні за її послуги. Цим депутати часто й густо кололи очі керівникам газети, мовляв, без нас не проживете! Тоді журналісти взяли та й під сумували газетну площу, що займали опубліковані офіційні документи та перемножили її на мінімальну ціну квадратного сантиметра реклами. І з’ясувалося, що вартість отих газетних послуг утричі вища, ніж плата за друкування часопису. Висновок дуже невтішний: обласна рада була величезним якщо не вампіром, то чиряком на тілі трудового колективу «Запорізької правди»! Тому Закон про роздержавлення засобів масової інформації журналісти газети зустріли спокійно. їм би слід було поспішити та встигнути все зробити у першому етапі реформування державних і комунальних ЗМІ. Та, на жаль, на той період видання опинилося під санкціями податкової: через порушення зі сплати податків із заробітної плати, яку допустила колишній головний бухгалтер газети, котра, до речі, й понині перебуває в розшуку, за рішенням суду були арештовані рахунки КП «Газета «Запорізька правда» Запорізької обласної ради. Це унеможливлювало участь у першому етапі роздержавлення. На загальних зборах трудового колективу редакції ухвалили рішення йти на реформування в другому етапі. Минулого, 2017 року, аби друкувати свої повідомлення та іміджеві матеріали про депутатів (таке рішення ухвалила сесія облради), а також всю необхідну для оприлюднення інформацію від облдержадміністрації, обласна рада виділила на видання газети майже 811 тисяч гривень. За результатами 2017 року, газетної площі під ці матеріали ОДА та облрада вибрали втричі більше. Єдиним розпорядником коштів є Департамент інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Запорізької облдержадміністрації (керівник Леван Шишинашвілі), підпорядкований заступнику голови ОДА, депутату обласної ради й керівнику фракції політичної партії «Блок Петра Порошенка» Едуарду Гугніну. Саме за на казом пана Гугніна за друк газети із передбачених коштів виплатили лише 300 тисяч гривень. Тобто видавничий будинок «Кераміст», який здійснював друк газети, недоотримав майже півмільйона гривень - на зарплати своїм працівникам, оплату податків, придбання сировини й матеріалів тощо. Цинізм і єзуїтство пана Гугніна не мають меж. Саме він намовив керівництво «Кераміста» подати на газету до суду. Остання, звичайно ж, суд програла. Хоча судити мали б саме чиновників обласної держадміністрації, котрі прикишенили гроші, виділені з обласного бюджету. Щодо доплати у найближчому майбутньому недоданих коштів, в ОДА повідомили, що гроші, передбачені…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"