Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2018 №03 Сторінка 2

Журнал Перець 2018 №03 Сторінка 2. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА № 3 2018 ГРОШОВІ МІШКИ Славень українських олігархів* Поки совки лоби чесали, Ламали руки: «Що ж тепер?!», До рук своїх ми просто брали Уламки від УРСР. Приспів: Олігархи, олігархи... Ми не князі і не монархи. Ми не царі й не королі, Та головні на всій Землі. Ми не звалилися із неба, Від роду теж не чужаки. Ми, що могли, гребли під себе, І аж ніяк не навпаки. Приспів. Не ми ж вигадували трасти, Купони теж не наш почин. Ми знали, що в держави вкрасти Серед хаосу та руїн. Приспів. А чарівні сертифікати? Вони для нас, як Божий дар. Зуміли так погендлювати, Що досі маєм з них навар. Приспів. Коли народ ще «ахав», «охав», Шлях у майбутнє обирав, Прихватизації епоха Нам теж підкинула добра. Приспів. А що закони? Дишло в возі. Вони для нас, як секонд-хенд. Плетуться ж в нашому обозі Парламент, уряд, Президент. Приспів. Ми свою справу робим вміло, В шахрайстві супер-мастаки. Усім давно вже зрозуміло, Що правлять грошові мішки. Приспів. Штатний славнетворець Аркадій МУЗИЧУК. *Рекомендовано для виконання самодіяльними колективами на власну музику. Пишемо: «Оберігаймо красуню природу!» Закликаємо: «Рятуймо бенгальського тигра!» Страуса нанду і якогось черв’ячка заносимо у Червону книгу. А жінку губимо. Щодня. Щогодини. Щохвилини. Он чалапкає. Впресована у куленепробивні штани. Затягнута ремінцями. Обвішана торбами. Як гренадер на маневрах. Почепи ще бінокля й маузера - і чистісінький Попандопуло. Легко їй? РомчЖм ІЗ НОТАТОК. НЕБАЙДУЖОГО Ступає, як по мінному полю. Ноги на шпичках. Трусяться. Лице стражденне. Як у каторжанки. Там тисне. Тут муляє. Фарба виїдає очі. А ти до неї в цей час із компліментом: - Ви, як лань. Трепетна. Загнана мисливцями... І вона тобі крізь прокурені зуби: - Іди ти!.. І називає конкретну адресу. А заради кого вони все це на собі носять? Заради нас. Моя - заради тебе. Твоя - заради мене. Його - заради нас усіх. Колись ми казали: «Чоловік керує, а жінка працює. Тому жінки такі здорові, а чоловіків так часто косять інфаркти». Почали висувати жінку. Ніби для експерименту: що візьме її? Керує. І не бере ніщо. Тільки горілка. Бо раз керує, значить, п’є. З ким треба. А раз п’є, значить, криє. Кого треба. А прийде додому, також криє. Треба чи не треба. Щоб не декваліфікуватися. Стара істина «Сила жінки - в її слабості» (бо, мовляв, якщо чоловік тішився тим, що він голова, то жінка задовольнялася тим, що вона шия: Анатолій ВАСИЛЕНКО Сергій СЕМЕНДЯЄВ N 3 2018 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА куди хотіла - ту голову повертала) перетворилася у нову: «Погибель жінки в її силі». Бо жінка вже перестала…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"