Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 2018 №06 Сторінка 3

/ Перець /Журнал перець / Рік 2018 / № 06 / Сторінка № 3
Перець 2018 №06 Сторінка 3. N 6 2018 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА Почалося з того, що вкрали всі каністри: з бензином, тосолом і моторною оливою. У відповідь я сів і підрахував збитки. Виходило (на ціни того місяця) -вони становили місячну зарплатню. Далі розмірковувати завадив звук семигодинного випуску новин, який линув десь з-за стін. Прислухавшись, зрозумів: заважало щось інше, не інакше, як під вікном хтось точив ножі. Поглянув крізь шиби - нікого. Притамувавши роздратування, виявив, що то я скрегочу зубами. «Не можна впадати в такий розпач», - по-думки наказав собі і почав рахувати до ста. Перша сотня виявилась непомічною. Друга -теж. Я рахував цілий день. Множив, ділив, добував квадратний корінь. Математика не допомагала. Тоді я взявся співати «Бодай ся когут знудив». - Пияки нещасні, - почув я за спиною біля ляди з хлібом. - Люди бідують, а їм весело. Повернувшись мовчки з магазину додому, вислухав дружину, інтернаціонально співчутливу вихованку часів застою: - У Сомалі голод, в Італії політична криза, а ти раюєш у своєму нікчемному горі. Соромно! «І справді гидко, - подумалось. - Треба кінчати з егоїзмом. Подумаєш - нещастя...» Життя стало в наїжджену колію і так котилося кілька діб. Але якось ранком у двері подзвонили. - Вуйку, - сказав, привітавшись, сусідський хлопчик, - ми збираємо офіру на підгодівлю бродячих псів. З вас дві гривні. Я дав. Але добросерде хлоп’я не йшло. - У вас вночі хтось колупався в машині. Я вилетів у двір. На моєму «Кадеті» не було верхнього вентиляційного люка. Тихо в журливій задумі падав дощ, і за рівнем води в салоні можна було зробити висновок, що злодії працювали ще звечора. Я запитав пенсіонерку на балконі, чи не помітила чогось особливого, підозрілого. Вона, відколи одружився її син, сиділа на балконі усе життя, йдучи з нього тільки під час сильних циклонів. Конспірологічний синдром - Ви, мабуть, про лючок? - уточнила вона. - Я запитувала тих майстрів. Вони сказали, що беруть його на ремонт, і все погоджено з вами. Тоді я сів за кермо, дав газу і помчав до гаражного кооперативу запитати, може, там є порожній бокс. За будь-яку ціну. За будь-яку знайшовся. Але мене попередили, що в ньому досить легко знімається брама. Петлі виходять надвір, і якщо злодії прийдуть із переносною електрозваркою... «Ні, дзуськи, - поклявся я. - Не дамся». Відтак припинив із жінкою подружні стосунки і переселився до гаража. Не те щоб я її кинув. Просто вийшло на зразок поїздки…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"