Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 2018 №05 Сторінка 4

Журнал Перець 2018 №05 Сторінка 4. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА № 5 2018 Десятки років били у барабани: «Мьі родились, чтоб сказку сделатьбьілью...» І зробили. Нема нашій «бьіли» аналога в світі. Живемо, як у казці. «По бороді текло, в роті не було...» Чу-де-са! Почалися вони, як каже Вітя Царапкін, ще «на заре нашей юности.» Переплутали. Замість відлучити від держави диявола -відлучили церкву. Тепер дивуємося, де в нас набралося стільки чортівщини? Замість того, щоб позбутися наймита - ліквідували господаря. Тепер кричимо про кричущу безгосподарність. Замість того, щоб перекрити дорогу дурням-пе-рекрили кисень ученим. Тепер плачемо, що немає чим дихати. Всі галабалакаємо про безвідходне виробництво, і всі виробляємо відходи. Те, що «виручаємо» від виробництва і продажу алкоголю, витрачаємо на вчорашніх алкоголіків - на утримання Товариства тверезості. Чудотворці! Оремо постановами, сіємо липою і чекаємо, що виросте пшениця. Беремо у природи золото, переплавляємо його на медалі й чіпляємо на груди тих, хто нищить природу. Ще й хизуємось: «Лише у нас за працю дають нагороди!» А скрізь - зарплату. Нормальну. За яку можна самому прожити, дружину з дітьми прогодувати, по світу потинятися, ще й коханці допомогти. Я ж три місяці стягувався на одні штани. Отягнувся. Натягнув. Прийшов на відповідальну нараду. Сів. А вставав уже зі стільцем. Штани «дали тріщину». Легка промисловість з важкими наслідками. А чого тоді чекати від важкої промисловості? Легковажності?…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"