Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2018 №07 Сторінка 6

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2018 / № 07 / Сторінка № 6
Журнал Перець 2018 №07 Сторінка 6. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА «№7 2018 ...Уже не перше десятиліття з мовчазної згоди «єдиного джерела влади» народні слуги усіляко паразитують на суспільному організмі, нахабно і безкарно при цьому збагачуючись. З метою ж повного знеособлення людини останньої пори розпочався спрямований наступ на культурно-етичні цінності й духовне надбання нації, продукуючи моральну деградацію українців і торуючи, як на автора, шлях до чергової Великої Руїни. Під згубним впливом «фільдеперсових демократій» та бездумного його мавпу-вання владною верхівкою ми справді стали більш незалежні, але ж від честі, гідності, здорового глузду і, я б наголосив, від притаманної слов’янам богобоязливості. На догоду забугрівцям створюються найсприятливіші для всіх, кому не лінь, умови щодо засмічення мізків співгромадян англосакським непотребом, лукаво пояснюючи це прагненням якнайшвидше стати на європейські рейки. Хоча, як відомо, англійська мова це зовсім не Єв-росоюз, та й саме Сполучене Королівство усіляко відмежовується від надто вже неповороткої, наче корова на льоду, Старої Європи. Сповна розквітла 95-квартальна вульгарщина та глузування з усього українського. Розперезалися інші телевізійні пересмішники подібного штибу. Завдяки усіляким фестам, квестам, шоутафлешмо-бам країна перетворюється на суцільний бенкет під час чуми. Настирною пропагандою огидних заокеанських хеллоуінів від вертають, і найчастіше молодь, від споконвічно нашого світоспоглядання. Нарешті, як кажуть, дійшли до ручки, ввімкнувши зелене світло зальотним і домашнім представникам ЛГБТ-спільноти (лесбіянки, геї, бісексуали, трансгендери). І це стало своєрідною владною фішкою перед всуціль просунутими імпортерами західної розгнузданості. Як продовження абсурду, керманичі країни пішли далі і нині вдались до відвертої демонстрації так званих «парадів рівності», цілковито, як на мене, ототожнюючи себе з учасниками процесій. Так, у червні при повному схваленні владними держимордами сексменшинсь-кий контингент влаштував у Києві й інших містах країни свої марші-паради. А задля більшого куражу і створення належної картинки цей парад від нас з вами охоронявся численними підрозділами правоохоронців. Щоб не дай боже в їх бік ніхто косо не глянув та пір’я не впало з їх страусового вбрання. Бо ж вирядилися ці прибульці неначе ярмаркові блазні чи циркові арлекіни. Мабуть, ця публіка в Україні вже такою тяжкою неволею загеяна, що неодмінно треба виставити свою сутність усьому білому світові, та все ж насамперед українцям. Добре, що окремі небайдужі співгромадяни та організації змогли хоч якось висловити незгоду з показовим приниженням людської моралі, традиційних духовних і культурних цінностей співвітчизників. Залишається лиш сподіватися та чекати на адекватний захист втоптаних у багнюку прав і свобод основної частини суспільства. При цьому в ЗМІ (за цілої ватаги журналістів) чомусь зовсім не простежувалось об’єктивного, критичного та усебічного висвітлення такої разючої події. Бо кожна притомна громада мала б адекватно реагувати на подібні виклики. Коли ж не треба, газетні та ефірні дотепники вже аж занадто дошкуляють в репортажах і стрічках надокучливих новин різними смаженими фактами, зароб- ЯБЛУКО Зевс, хильнувши достобіса Сп и рту-самокату, Наказав нести Парісу Яблуко розбрату. Має він його вручити Чарівній богині -Одній із трьох: Афродіті, Гері чи Афіні. І Паріс недовго кмітив -Голова бідова: Ти найкраща, Афродіто! На, й бувай здорова! Інші ж дві йому помстились - Не було спокою: І війноньку розпалили, Й спопелили Трою, І людей побили всує Душогубки люті. * * * Пес-гавкунчик гарний був Білий і пухнастий, Язичок через губу, Сам, як лев, гривастий. Бісяться боги, жирують, А страждають люди... ІШОНАІІШЙНИК І ЛАНЦЮГ Безпритульний пес забіг У село Байраки Поживитись, далебі, Думав неборака. Собайло той на цепку Не сидів ні разу -То лежав у холодку, То по місту лазив, Зрідка на котів брехав -Аунко й галасливо, Сторожам допомагав Мав за це поживу. Раптом чує від щура: У селі собаки, Як в раю живуть, пора І тобі, друзяко, Раювати ковбаси, Шинки попоїсти. Хай тобі позаздрять пси, Що лишаться в місті... У селі поміж тинів Псину азда вглядів, Ковбасою поманив, По хребту погладив. Собайлюка сам незчувсь, Як йому наділи І нашийник, і ланцюг Намертво, уміло. А тепер щоночі він, Галайда-приблуда, Про свободу, сучий син, Згадує, сканудить. * * * Ти про волю не забудь, Друже мій, будь ласка, В час, коли тобі сують Грошенят, ковбаску... ОСЛЯЧЕ ТРІО Осел, почувши, що кує зозуля,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2023 "Перець"