Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2019 №10 Сторінка 12

Журнал Перець 2019 №10 Сторінка 12. Г7 сначала не врубился. Мужики мерно, З один за другим, вьіходили из-за зда-д ния «Детского питаний», бережно неся в руках о какие-то бьічьи пузьіри, наполненньїе желтой З жидкостью. Они уньїлой цепочкой пересекали видимьій мне участок улицьі и исчезали за по-з воротом. Бьіла в зтом движении какая-то об- реченность и безволие... Припомнился рассказ 2 одного французского фантаста о посещении планетьі, где росло дерево-предсказатель. Або- ригеньї, которьіе хотели узнать, что с ними 5 произойдет в буду щем, приходили к нему и, расположившись под кроной, оцепенев, тихо 6 всматривались в картиньї своей будущейжизни, которая «прокручивалась» в их воображении. А потом возвращались по домам - апатичньїе, вяльїе, потерянньїе... Потому что все стало известно наперед. Исчезла вечно волнующая ин-трига жизни. На планете, где вьіросло зто дерево, цивилизация угасала... Нет-нет, никакиханалогий! Только похожесть реального и воображаемого (вьічитанного) про-истекания жизни. - Что они несут?- спросиля своего енакиевс-кого приятеля. А в голове вертелась нехитрая догадка: «Наверное, мочу на анализ. Но зачем так помногу?..» Знакомьій посмотрел на мєня недоумеваю-щим взглядом: - Пиво! Тьі что - не понял?3а «Детским пита-нием» стоит бочка. Люди несут пиво. У Полтаві на той час пиво в кульках не носили. Люди приходили з півлітровими баночками. Якщо збиралися пити на місці. Кухлі біля бочок уже позникали. А коли хотіли взяти з собою, наливали в найрізноманітнішу тару, починаючи з пластикових пляшок і закінчуючи молочними бідонами. ВИБОРУ Для молодших віком читачів, мабуть, варто зробити невеликий екскурс в історію «нравов». Наприкінці 80-х - початку 90-х (звісно, минулого століття), коли одна шоста земного суходолу (тодішній Радянський Союз) охопила економічна паніка, найпередовіший у світі радянський народ почав розкрадати все. Тотально! Щоб убезпечити свій завтрашній день. Навіть з лікарень хворі, які одужали (або точніше: виписувались), не соромилися прихопити постільну білизну. Скрізь різали дроти... Все, що можна було відірвати, відкусити, відрізати, підняти й понести, -все розкрадалось. Як символ тих неспокійних і якось боляче цікавих…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"