Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2019 №10 Сторінка 6

Журнал Перець 2019 №10 Сторінка 6. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА № 10 2019 ІШИМІ ПАН, ЧАСТИНА ПЕРША. ПІАНО Літо - складна пора. Усі йдуть у відпустки. Працювати нікому. От і доводиться брати абикого. Так я, залишившись у «Перці» на хазяйстві один, взяв префектом по Києву відомого вам народного політолога Ступу Макогоновича Головастого-Вирви-хвістенка. Ото мав з ним клопоту! Усі ці політологи, особливо народні, мають один кеп - заїдатися з владою. Криють, не озираючись. Так і шукають, де б з нею зчепитися. Нічого не тямлять у редакційній політиці! Пруть напролом. А цього якраз і не можна! Бо редакційна політика, та ще й в сатиричному виданні, - штука тонка! Треба знати, де куснути, а де лизнути. Куснути слабшого, який здачі не дасть. А лизнути - сильнішого. Може, оцінить і щось дасть. Хоча й не факт. А Ступа Макогонович наче з ланцюга зірвався. Щойно став префектом, пішов кусати всіх підряд, як скажений пес. І все норовить посварити нас із владою. І не думає про наслідки! Тиняється по всяких мітингах і збіговиськах і лише негатив у зубах приносить, як собака стерво. Я йому сто разі пояснював тонкощі редакційної політики -не доходить. Бракував усі його матеріали. Бо що не матеріал - то скандал! Місяць якось він на громадських засадах сяк-так проскакав, а після цього люди стали з відпусток вертатися, і ми його здихалися. Та один гештальт у нас залишився. Тобто одне питання залишилося незакритим - це його сатирична стаття «Медицина на ношах». У ній він очорнив нашу медичну реформу. Словом, діло було так. Десь у серпні він побував на мітингу лікарів під Адміністрацією (чи то пак уже Офісом) Президента України. І приніс репортаж з місця події з фотографіями. Я його, звісно, одразу ж забракував. І ось чому. Виявляється, під Офіс Президента зТхалися посланці лікарів з усієї України просити Президента усунути з посади в.о. міністра охорони здоров'я Уляну Супрун. Через її медичні реформи їхнє життя, як вони вважали, стало просто нестерпним. А пацієнтам хоч живими на той світ збирайся, щоб довго не мучитися, бо розбирання на органи у нас вже наче от-от впровадять, хоч ніяк до кінця того діла не доведуть. І можна буде чи то нирку, чи то печінку продати, щоб на виручені гроші полікуватися, а от закон про добровільну автаназію, яку Нідерландах, ухвалити іще не встигли... Бо якби прийняли, то вже б чер- га з пацієнтів аж за горизонт стояла б. Довелося б по блату місце займати... Ясне діло, що так люди, котрі знаються на тонкощах редакційної політики, ніколи не напишуть. Бо - професіонали! Так гилять тільки дилетанти. Читаю далі. Ага, почну з виступів лікарів! «Виступи лікарів вражали», - пише цей недолугий правдолюб. І далі - суціль моторошна статистика. Означу тільки тезово, про що він у тому репортажі понаписував. «Смертність катастрофічно переважає народжуваність»... «Ліків для тих, хто був на межі життя і смерті, немає»... «Стипендій три місяці студентам-медикам з Одеси не виплачували»... «Зарплати лікарів нижче офіційних мінімальних»... «Швидка допомога» сама потребує швидкої допомоги. Парамедики, рекрутовані з невдах, тіснять лікарів-професіоналів. Підготовка пара-медика триває не шість років плюс інтернатура, як у лікарів, а два... місяці. Хоча достатньо було б і двох днів. Або й годин... Більшого і не треба, щоб на ношах носити і голкою штрикати»... «Інфекціоністи залишилися без ліків і фінансування і безсилі перед наступом епідемій, які давно вважалися подоланими, а зараз повернулися і косять народ косою»... «Наркологи сидять на бобах»... (Це ж треба таке сказати! Мабуть, хотів «на бабках»), «Психіатрія дихає на ладан»... «Живого лікаря замінив телефон»... «Ліквідація амбулаторій і ФАПІв по селах - то лише розминка: медзаклади і лікарні реформатори закривають сотнями»... «70 000 українських лікарів, не витримавши знущання, виїхали працювати за кордон. А хто не виїхав, той вже спакував свої валізи і бронює квитки на лоукостах»... «Зірвані закупки найважливіших і найневідкладніших ліків»... «В «Охматдиті» нічим лікувати онкохворих дітей»... Це ж треба стільки в одну купу наваляти! -…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"