Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2019 №01 Сторінка 3

(Усеньке про всеньке, або ж будьмо здоровенькі!)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2019 / № 01 / Сторінка № 3
Журнал Перець 2019 №01 Сторінка 3 - Усеньке про всеньке, або ж будьмо здоровенькі!. № 1 2019 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА Афоризм від «Веселоїреспубліки ПЕРЕЦЬ»: ТзРОТі Хоч знають всі, що два плюс два - чотири, Ми сумніваємось весь час, не вірим! Приспів: М и центровибор чкомівці-арбітри У перегонах виборчих давно. Отож умієм ніс тримать за вітром, А уже куди і звідки - не все одно. У вас в центральнім виборчкомі Арифметика своя. Дії теж усі знайомі До дрібниць - від «А» до «Я». Приспів. Ми кандидатські алфавіти Вивчаєм прямо назубок. Тож яке місце кому «світить», Ми знаєм до кінця... за крок. Приспів. Якщо державу перетворено на цирк, то нема чого дивуватись, що чергові клоуни йдуть у президенти та депутати. Юрій ІЩЕНКО. дряд просто балаканини, котру, певен, навряд чи хто може сидіти й терпляче слухати. І так в основному суціль. Єдине - слава Богу, нинішнє керівництво радіо дивом ще зберегло п'ятихвилинку знаменитого Юрія Шаповала «Мить історії» і не менш знамениті «Двадцять хвилин з Володимиром Яворівським». Може, якби вони були не такими знаменитими, то і «Л* Усеньке про всеньке, або ж Будьмо здоровенькі! їхні хвилинки дода- ЛИСЬ би ДО НЄСКІН- ченної тяжкомоти- I нил ї я А вона, оця тяж- Іу 9 * комотина, звер- ф нена, як правило, ГІ І * І Д всього нашого * народу. Отже, сто- ' - сується всіх. Без ви- нятків. І от зовсім недавно, маючи трохи вільного часу, я сиджу собі під відчиненою кватиркою, смалю сигаретку й за інерцією слухаю голоси з радіодинаміка. І раптом не вірю власним вухам. Розпочинається звернена до слухачів (повторю - до народу) передача на тему: ЯК ЗБЕРІГАТИ І ЧИСТИТИ ДОРОГОЦІННОСТІ! Це ж кому адресовано мудрі поради, як берегти і тримати у справності золото-брильян-ти?! Нашому ледь не найзлиденнішому з-посеред цивілізованих народів люду?! Який ледь животіє і ледь виживає в умовах, що їх ізмики-тила для нього керівна верхівка злодіїв-мільярдерів?! От у них золота-брильян-тів - навалом. Тільки їм, шановні радіоколе-ги, подібні поради ні к бісу. У них є кому берегти й чистити їхні золоті лантухи. Все у них є... Ну, а ми що маємо? На жаль, тільки те, що сформулював один із тієї верхівки - теж власник золотого мішка: маємо те, що маємо. Лаконічно й навіть трохи страшнувато. І скільки ж матимемо ОТЕ? Себто нічого?! Скільки ще сидітимемо по своїх закапелках із стовідсотково самознущальною думою-дум-кою: де ж ти, моє золотце?! Чом тебе як не було, так і нема?! ГГ агато літ тому, навчаючись у Шевченковому університеті, познайомивсь я на всезагаль-ному новорічному вечорі й тут же закохався у студентку-економістку. І почали ми з нею дружити. Зустрічалися понад чотири місяці, доки я зважився кохану поцілувати. На моє щастя, вона відповіла взаємністю. І ще за два з половиною місяці ми одружилися - до того ж тринадцятого числа. (Відтоді я не вірю в усілякі забобони). З тієї нашої юної пори проминуло стільки літ, що їх страшнувато й називати. Отож і не буду. Скажу лише: я і зараз почуваюся щасливим. Моя рідненька (я ж це бачу) - теж. Зауважте: я сказав - «рідненька», а не, приміром, «кішечка», «рибонька» або ж…
 Усеньке про всеньке, або ж будьмо здоровенькі!

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"