Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 2019 №03 Сторінка 3

Журнал Перець 2019 №03 Сторінка 3. -Моя В (А Наші незабутні одноперчани Василь ЧЕЧВЯНСЬКИЙ - Що? Женщина? Пусте! Куди їй? Дітей роди-ти, правильно - полатається. Варити, прати - це штатні обов'язки. Ніхто не сперечається, а щоб керувати врівень з нами, то це вже - вибачайте. Так говорив своєму приятелеві Ковді грома-дянин Куценький, ідучи 8 Березня на посаду. - І дивуюсь я, знаєте, Володимиру Іллічу Ульянову-Леніну. Розумний чоловік, а міг сказати оте: «Кожна куховарка повинна навчитись керувати державою». Коли приятелі сіли в трамвай, Куцень-кий продовжував: - Ну от гляньте ви на цю кондукторку. Куди вона годиться? Сім градусів морозу, а вона вже квитка не одірве як слід. Бачите, на пальці хукає... А ще туди ж - «керувати держа-вою». - Ваш квиток? - запитала кондукторка. -ЛьготнийІ - А посвідчення є? - Аякже, - відповів Куценький. - Пред'явіть. -Зараз. Куценький довго обшукував усі кишені, ла-зив і в портфеля - посвідчення не знайшлось. - А ще з портфелем, - сказала кондуктор-ка. - Оштрафувать вас слід було б, та вже за- й ради нашого дня не буду. Злазьте, товаришу Довелося злізти. - От гадюка, - лаявся Куценький. - Певен: коли б кондуктор мужчина, ніколи б цього не було. Одірвати квитка не вміє, а права свої показує. На посаді в тресті Куценького зустріла реєстраторка. КОШМАР - А, товаришу…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"