Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2019 №05 Сторінка 3

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2019 / № 05 / Сторінка № 3
Журнал Перець 2019 №05 Сторінка 3. Чого ти в мене вдивляєшся? Ніби по мені видно. Ну було. Сидів. Чи я один? «Хто не сидів, той буде. Хто сидів - не забуде». Коли сів? Ти що, облік ведеш? Коли сів, коли впав, коли ліг, коли встав... Пацаном сів. Після війни. Боже! Як я плакав. Начальник колонії заспокоював: «Не переживай. Ми тебе в обиду не дамо. Ми тебе до пенсії дотримаємо. А може, й до похоронного маршу...» За що сів? За вождів... І за велосипед... Я в клубі трохи підскакував. Декламував. У пірамідах «зображував фігури». А Вака Шворінь каже: «Це якби ти зобразив на сцені Леніна, райком велосипеда дав би». Ну той велосипед і заїхав мені в голову. Почав умовляти Надьку. Завклубшу: «Давай зробимо «революцію». На жовтневі свята. Я буду Леніним, Вака - матросом, а ти - Крупською. Райком дасть усім по велосипеду...» Готувалися в суворій таємниці. Щоб не з'явилися конкуренти. Велосипедів у райкомі не так багато. Настав найвідповідальніший вечір. Нотатки небайдужого Директор школи прочитав доповідь: «Путьом велікого Октября». Оскільки уповноважений з району був Короткіх, то доповідь «із поваги до великого російського народу» прозвучала російською. Потім вимпелами нагородили передовиків. Протарабанили по сцені піонери. І Надька оголосила, що за кілька хвилин буде поставлена «революційна драма...» Затягли завісу. Викотили на сцену залізну бочку. Поставили «на попа» - броньовик. Я ще раз глянув на себе у дзеркало. Батькове солдатське галіфе сягало мені по пахви. Мамині чоботи -поза коліна. Дідова стара «камізелька» прикривала латки на ще трохи білій сорочці. Зроблена з дідового тютюнового капшука, лисина була такою брунатною, наче в негра. А клоччяна борідка, приклеєна до моєї бороди, ніби довершувала знаменитий образ вождя. Але в дзеркалі я майже себе не бачив. Я бачив велосипед. Вискочив на бочку. Вака-матрос з дерев'яним карабіном став коло бочки. А Надька-Крупська підняла червоне знамено. Завіса відкрилася. У залі дуже незрозуміле пожвавлення. Я, намагаючись найбільше бути подібним до вождя, вигукнув: - Пголєтагії всєх стган, соїдіняйтєсь! Вака крикнув: «Ура!» Надька замахала знаменом. Директор школи крадькома підвівся і шмигонув до виходу. За ним навгинці і вчителі. Я старався: -Товагіщі! Октябгская геволюція... Уповноважений з району, що сидів у першому ряду, схвильовано завовтузився. Я вже уявляв, як він тисне мені руку і вручає велосипед. Та з-за куліс долетіла дуже сердита ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА № 5 2019 фраза, що закінчувалася словом «...мать!». Звідти вийшов голова сільради. І демонстративно затягнув завісу: «Революція окончена!..» Почалися репресії. Надьку з клубу вигнали. Вака-матрос відбувся легким переляком. А мене, як «закапьорщика» і головну дійову особу, взяли. Перше запитання слідчого: - Кто давал задание извращать образ вождя революции? Не хотілося продавать Баку. І я кажу: «Сам придумав...» Сергій ФЕДЬКО МАРШ ДЕ0ЛЇГАРХІЗАТ0РІВ Ми не месники і не провокатори Дух майданів об'єднує нас. Ми громадські усі реформатори, А точніше деолігархізатори. Якщо не має волі влада Переорювать олігархічну ниву, Ми згуртувались у громаду І до своїх рук берем ініціативу. Хто петлі зав'язав на шиях наших Олігархічний монополізм. Вони разом з олігархатом Раші Підживлюють совковий популізм. Допоки будуть шахраї-скоробагатьки Качать з народу міліардні статки До великих своїх кишень Щодень, А в малих гаманцях людей Копійок шарудіння. Заради яких ідей Живе народ у зонах зубожіння? Ми оголошуємо бій олігархату. Кучмізм його хрещений тато. В ід заходу до сходу Із нього олігархи родом. По всенькій вертикалі Монополісти хліба, газу, сталі. Хрещеники його і там, і тут Сплелися між собою, наче спрут. І заштовхали Україну в кут На довгі роки І смокчуть з неї соки. Не хочуть чути нагорі Деолігархізація давно вже на порі. Тож тільки разом, об'єднавши сили, Олігархат поставим на коліна. Бо гідного життя усі ми заслужили, А не десяток-два на всю країну. Штатний славнетворець Аркадій МУЗИЧУК. * Славень можуть виконувати за бажанням і хорові колективи. № 5 2019 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА - До таво органами правопорядка задержи-вался? Я візьми й признайся: - Було. Минулого року. Приїхав до області. Блукаю вулицями. Думаю: «Наймуся на роботу. Зароблю грошей. Куплю велосипед». Зупинив якогось дядька: «Ви не підкажете, де можна знайти роботу?». Глянув на мене. Подивився навколо. Дістав з кишені три карбованці. «На, - каже, - ось на газоні стоїть відро, лежить віник. Черпай з фонтана воду і помий пам'ятник Сталіну...» Я з ентузіазмом взявся…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"