Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2019 №11 Сторінка 11

(Перченятко)
Журнал Перець 2019 №11 Сторінка 11 - Перченятко. № 11 2019 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА Сторінку для дітей веде Олексій КОХАН Почувши гуркіт трактора, п'ятирічний Михайлик кулею примчав до воріт. - Татко, татко приїхав! Буду разом із ним обідати! Хлопчик частенько катається з батьком у кабіні його сталевого коня. У травні сіяли горох та буряки, а протягом літа мотижили просапні культури. У вересні - збирали цукрові буряки та сіяли озиму пшеницю. А ще хлопчик пам'ятає, як у вільний від роботи час удвох ходили на риболовлю. Яка то була втіха! Особливо, коли сам упіймає кілька карасиків, яких чимало водиться в їхній невеликій річці. Так у дитячих роздумах та різних забавках незчувся малий, як на землю опустився вечір. Тільки-но Михайлик зайшов до хати, як до них завітав приятель тата - дядько Максим. Прийшов не з порожніми руками, а приніс майже повне відро щойно впійманих раків. Від тісняви вони так шкреблися клішнями об стінки, що, здавалося, це не раки, а хтось дротяною щіткою очищує бляху від іржі. Невдовзі з'явилася мама й крізь марлю, якою було обв'язане відро, ошпарила водні створіння окропом. Умить світлі раки із зеленкуватим відтінком перетворилися на червоні. Тоді зварила. Коли трохи охололи, виклала в тарілки й подала до столу. Знявши панцирі, дала скуштувати кілька ракових шийок синові. М'ясо дуже сподобалося, краще навіть од риби, та ще й без кісток. - Де ви їх стільки наловили? - насмілившись, запитав Михайлик. - Я ніколи їх не бачив у нашій річці. - Раки, синку, досить охайні істоти, - пояснив дядько Максим. - Тому не водяться у будь-яких водоймах. У річках…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"