Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2019 №02 Сторінка 12

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2019 / № 02 / Сторінка № 12
Журнал Перець 2019 №02 Сторінка 12. № 2 2019 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА Ф Три бувальщинки з Рівненщини Після чергового важкого похмілля зібралося трійко чоловіків та й повели розмову: - Ох, як мучимо свій організм! - говорить один із них. - Скільки стресу від алкоголю! А жінки яку бучу здіймають! А грошей скільки витрачаємо! Давайте розіп'ємо ось оцю останню пляшку й поїдемо всі троє до монаха в Катюжанку закодуємося. Чи згідні? Усі одноголосно підтримали Петра, бо й справді від тої бормотухи вже спасу не було, тижнями не витвережувалися. Про своє рішення повідомили дружинам, а ті на радощах мало не сльозилися. У домовлений час усі троє зустрілися й вирушили в дорогу. По приїзді вирішили кодуватися від спиртного і паління. Монах із Катюжанки здійснив свій обряд і хлопці подалися додому. їхали потягом. Посідали в плацкартному вагоні один із одного боку, а двоє з протилежного. Сидять і мовчать, опустивши голови. Лиш інколи хто з них у вікно зиркне.їдуть, і ні пари з вуст. Потяг час від часу зупиняєть- ВАЖКА ДОРОГА ІЗ КАТЮЖАНКИ ся, люд виходить із задушливого вагона, аби свіжим повітрям на пероні подихати. На півшляху Петро таки не втримався - набридло грати у мовчанку - й запитав у друзів: - Ну що, подіяло? Ті лише переглянулися й нічого не відповіли. На зупинці Петро вискочив із вагона першим і запалив цигарку. Висмоктавши з неї весь дим, повернувся назад і мовчки сів. Наступного разу, коли зупинився потяг, чкурнув до місцевих яток і приніс із собою чвертку горілки. Поставивши її на стіл, запитав: - Хто зі мною буде? Хлопці мовчать і перезиркуються. Петро сам усе перехилив і сів ближче до вікна. А ті між собою шепнуться: - Подивимось, - каже один, - чи він не вмре найближчим часом. Петро лише побадьорішав, став жартувати. - Ну раз так, - говорять до Петра, - то неси й нам пляшку. Чоловік не став довго на себе чекати. На наступній зупинці приніс цілу плящину, згодом ще одну. Приїхали в село, треба ж обмити поїздку! Зайшли у місцеве кафе й одразу пригадали власні традиційно-компанійські посиденьки. Через деякий час товариші, ледве тримаючись на ногах, зупинили підводу й відвезли Петра додому. Кинули під поріг і погукали дружину, а самі також розбрелись по домівках у різні боки, женучи по дорозі «качки». Оце так «накодувалися»! ПО-АМЕРИКАН ЬКИ НАПИСАНО У кожному класі є своєрідні діти. Для когось навчання - це пріоритет, а для інших шкільні роки - інкубаційний період задля отримання атестата зрілості. Так от: Микола…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"