Перець
ГУМОР І САТИРА

Микита 1951 №21 Сторінка 3

Микита 1951 №21 Сторінка 3. МИКИТА ч. З (21) Ст. 3. ла під нами долівка, я з переляку почав розглядатись, але Данило почав мене успокою-вати. Не бійтеся, каже тут така буря минувшого року була, що і з мурованих домів дахи поздирало, але мо-йому нічого не зробило, правда занесло було кільканадцять ярдів під ліс, але я пішов, під-ложив катульки і з дітьми та женою припхав знова на місце, а потім зараз купив оцей великий залізний пєц і поставив на середині. А тепер то вже ніякий вітер не рушить. В Америці як бачите всьо спекуляція! і по тих словах звернувся до жінки: А ну-ж стара, готов там вечерю, а ми оба дещо тим часом випємо. Та я, кажу я не пю, тільки молоко і воду! Як то? каже Данило та ж я Вам ніякої трутини не даю, я також трутини не пю, в нас. всьо в дома переварене. А такої як зварить моя Ені, то в цілому світі ніхто не потрафить зварити, кажу вам пальц' оближете. Вона вам зо всього потрафить зварити, і зо всьо го пожиток потрафить зробити. У неї всяка лупина, золото, і добрий профіт з того. Людиська ген здалека сюди приходять, знають що добре, бо коли б не було добре то не приходилиб. Ну, випийте! Ні, не буду, кажу я, молока то випивби. Стара, дай тут гостеві молока! Молока нема! відповіла Ені. У нас молоко лиш коти пють, додав підсміхуючись Данило випийте того, не бійтеся, не отруїтеся ні! Рад, не рад, випив я одну, та в ту-ж мить скрутило мені всьо і жолудок, і,кишки, і москули, і кости, а в голову, то так якби хто молотом влупив, в о-чах потемніло, в вухах задзвонило, здавалось що вже прийшов мені кінець. -о- Як дальше ми гостились напишу вам другим разом, бо до цего числа призбиралось в нас таки досить матеріалу, всі пишуть і всі просять помістити, і…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"