ГУМОР І САТИРА

Всесміх 2006 №170 Сторінка 21

/ Перець / Гумор та сатира / Рік 2006 / Всесміх / № 170 / Сторінка № 21

Всесміх 2006 №170 Сторінка 21. Сон зимної ночі ЗАПИСКИ НЬЮКАМЕРА Чомусь я, знаєте, останнім часом погано сплю. З якої причини невідомо. Може, від мого надмірного патріотизму, і ще української звички сильно цікавитися життям громади. А може, з'їла щось не то. Але, певно, від перепаду температури у рентованім бейсменті я то задихаюся, як тотой зварйований "хітер огрівач" вмикається, то аж трушуся, вибиваючи зубами коломийки, як він вмовкає. Ну то одної такої зимно-гарячо-зимної ночі наснився мені сон. Ніби сиджу я на якомусь зібранні серед рідної української громади, слухаю виступи промовців, потім підспівую паням у вишиваних блюзках, що так гарно виводять: "За-га то-бо-о-ю за-вжди-ги бу-гу-дуть ма-га-ндрува-а-ти..." А по концерті трохи собі з паньством політикую про Україну. Аж тут чую голос: - Шановні пані та панове, зараз пані Пацьоркова пронесе по залі тацю з тістечками. Хто хоче долучити яких десять долярів на потреби громади, просимо брати тісто і класти гроші на тацю. Тут я (у моєму сні) згадую, що у мене в кишені якраз тільки отих десять долярів і є. Принишкли собі там і не шуркнуть навіть. Бо знають, що вони на дорогу додому (ТТС не продасть вам одного чи двох "тікетів", а тілько п'ять укупі, а то якраз вийде десять долярів). Сплю далі. Думаю собі: не конче мушу смакувати тоті тіста, ну то і на тацю можу ніц не класти. Демократія, нє? Але на всякий випадок боком, боком і йду до виходу. Тільки я ногу на поріг, а переді мною як не вродилася пані Пацьоркова - і тацю мені під ніс: - Прошу скуштувати тістечко, затуркотіла солодко. - Та дякую, я не голодна, відповідаю, намацуючи долари в кишені. - Прошу взяти їдно тісто, уже твердіше промовила пані. - Та нехай хтось інший візьме, бо може забракнути, як я з'їм, далі граю вар'ята, тим часом погладжуючи у кишені купюру. - Ну то не вийдете відти, доки не скуштуєте мого тіста, продеклямувала пані Пацьоркова і драматургічно розіпнялася на дверях. Тут я кинула оком на залю і побачила, що всі присутні повернулися у наш бік і своїми докірливими поглядами пропалюють дірки у моїй національно свідомій особі. Як на закланні, взяла я двома пальцями тістечко і вклала його до пересохлого рота. Другою рукою дістала з кишені теплі десять долярів і виклала їх на тацю... В той момент все паньство повернулося до бесіди і про мене вже ніби забуло. Я вийшла надвір і... проснулася. "Хітер" гудів як зіпсута єрихонська труба. Я обтерла піт з чола (чомусь холодний), присіла до столу, взяла олівець, папір, дістала пачку рекламівок і стала підраховувати,…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"