Перець
ГУМОР І САТИРА

Всесміх 2005 №161 Сторінка 13

Всесміх 2005 №161 Сторінка 13. Микола Савчук ЯК НАМ СВІТЛО ВИМИКАЮТЬ Тепер, мабуть, у столиці й парламент не знає, Хто в державі Українській світло вимикає Як лиш лампочка загасне в квартирі чи в хаті, То лунають по Вкраїні слова матюкаті. А вже, як тих відбатькують, що сидять над нами, Тоді ходять сюди-туди й руках з сірниками. І жевріє в кожнім домі у темряві свічка Так, гейби там був покійний чи була небіжка, Не раз сядеш, щоб газету свіжу прочитати, В якій пише, що не будуть світло вимикати, А тут світло і пропаде. І треба лягати. А як ляжеш, то вже мусиш, хоч трохи поспати. Проспишся так з дві години, відтак протреш очі, Береш бульбу, краєш сало і їсиш півночі. А до мого приятеля тамтого вівторка Приїхав був у гостину вуйко із Нью-Йорка. Та лиш вуйка приятелька до хати впустила, Як у той час якась мавпа світло загасила. А у хаті сестри ждали з Америки брата, Бо ще його пам'ятали, як пас поросята. Вуйко моїм приятелям дав одну банкнотку, Та при свічці не розрізниш чи долар, чи сотку. Сіли за стіл навпомацки, дитинство згадали, Так на вуйка, мов на шкварок в юшці призирали. Вуйко нипав сюди-туди, мав рухливу вдачу, Та й засунув свою ногу у пастку щурячу. Кричав вуйко по-вкраїнськи й по-американськи, А кілька слів таки загнув чисто по-радянськи. Горлав вуйко: "Та це Польща назад ся вертає!" Та й ногою став у горщик, де Юрчик сідає. А ще мені розповіли таку небилицю, Що зустрів Іван у барі чорняву дівицю. Та й запросив тую лялю до своєї хати, Нібито на чашку кави чи склянку гербати. Сіли собі на канапу, стрілило "Шампанське", А це дівча таке чорне, гейби африканське. Іван в одній руці чашку з кавою тримає, А другою погладжує там, де кожен знає. Лиш дівиця підвелася й розправила жили, Як у той час у квартирі світло загасили. Іван почав навпомацки шукати чортицю, Але побив скло в серванті й вивихнув ключицю. Шукав дівку, доки світло не блимнуло в хаті,…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"