ГУМОР І САТИРА

Мітла 1967 №11 Сторінка 3

/ Перець / Гумор та сатира / Рік 1967 / Мітла / № 11 / Сторінка № 3

Мітла 1967 №11 Сторінка 3. КОНТРРЕВОЛЮЦІЯ в Після зорганізованого Москвою штучного голоду в Україні, природа, наче схотіла компенсувати людей за неймовірні страждання й нагородила їх небувалим урожаєм. Поля 1933 року зеленіли, а потім жовтіли надзвичайним кодоссям. Тільки не було кому збирати. Зганяли з сіл уцілілих колгоспників, мобілізували міську людність для збору «державного скарбу». Партія запровадила так звані «по літвідділи», які зрозумілою мовою називались «погоничами», тими, що являлися «оком і вухом держави». Серед тих випадкових збирачів, зігнаних з усіх українських і не українських окраїн, попадалися різні люди... Таким був і Сашко Нестеренко, студент зоотехнікуму, якого призначили бригадиром кол госпу. Сашко не дуже вникав у політику, він любив співи. З ранку до ночі, над колгоспними полями нісся надхненний спів молодого парубка. Коли б йому було дати відповідну школу, то, хто зна, чи не був би це другий Козловський... Спів дуже впливав на душу. Не лише молоденькі дівчата, а й поважні молодиці, навіть, чоловіки казали: Ах, їдять його мухи з кома-рями! Ну й співає жі Вік би слухав і не надоїло б! Молодий бригадир відзначався не лише гарним співом. Він ніколи не «натискав» на працю, казав: Сьогодні не зробили, зроби те завтра. Маємо час... з .. ІНТЕРНАЦІОНАЛІ Тому й любили Сашка, вважали його своїм, хоч він приїхав десь із Зеленого Клину. День-у-день, починаючи від раннього ранку, чули колгоспники його спів. Співав він про «Стоїть го ра високая», про «їхав козак на війноньку», про багато дечого. А в останній час вухо ловило «Інтер націонал». Як заведе: «Повстаньте, гнані і голодні!», то аж душа тремтить. І ось одного разу Сашко зник. Ніхто не знав, де він подівся, припускали, що поїхав додому, але справа виявилась значно простішою. В кабінеті слідчого тим часом відбувався допит: Ось ти й попався, сучий сине! Бач, яким невинним ягнятком прикидаєшся. Не знаєш, за що тебе взяли? Не знаю... А хто співав пісні на полі? Л ЛИМАН ЛЮДИ По вулицях мокрих, вузьких Спішать маленькі люди, Сьогодні хтось зустріч із них За Круглим Столом відбуде. І вулиця вічно пливе, Мелькають кашкети червоні, Вже видно…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"