ГУМОР І САТИРА

Мітла 1967 №07 Сторінка 3

/ Перець / Гумор та сатира / Рік 1967 / Мітла / № 07 / Сторінка № 3

Мітла 1967 №07 Сторінка 3. ПРО РЕКЛЯМУ, ПЕРЕХВАЛЕНІ ФІЛЬМИ І ЩЕ ДЕЩО Практика, гірка практика навчила мене бути обережним до рекля-мованих і неререклямованих товарів. Моє перереклямоване остан ній крик моди авто, чи, пак, по українсько - американськії «кара», виявилось звичайним гратом, якого мотор зачав за короткий час відмовляти послуху, а при невеликому аксиденті його боки позагинались, ніби були із тоненького паперу. Асекурація на авто, що її продав мені мій дорогий приятель, асекураційний агент за досить со лону ціну ще в 1957-ому році, виявилась при моєму аксиденті не-платною, а минулого року, тобто майже через десять років! дістав я зі суду повідомлення заплатити ні менше, ні більше, але круглу сумку 100 долярів, бо, мовляв, твоя іншурова компанія у ліквідації та потребує від тебе матеріальної помочі. «А дулю дістанеш, не моїх сто долярів, ти ошусте!» подумав я собі і не пішов, а побіг до приятеля, асекураційного агента. Той лиш розвів руками і на мою промову-крик, сказав одне-одніське слово: «сорри». Адвокат, спец від асеку-рацій зажадав найперше другу сотку, але не варантував за виграну. Не поміг мені мій приятель, а-секураційний агент, не дав я сотки адвокатові, але сам почвалав я на судову розправу, певний, що моя правда побідить. Показую судді мою полісу (яка якимось чудом зберіглась у мене), показую рахунок за неї, заплачений до одного цента, а суддя слухає й не слухає, а вкінці тикнув пальцем на маленьке, дрібненьким мачком надрукова не на полісі слівце «ресіпрокал» і це, каже, нещасна жертво, магічне слівце, за яке треба тобі платити ще раз, бо ти є співвідповідаль ний за втрати тієї компанії, яка. на жаль, збанкротувала. Хіба вип'ємо той самий рід коктейлю... Думав я, шо він кпить собі з мене, «грінора», але бачу, шо те саме каже й іншим жертвам асе-кураційних ключок, покликаних на ту розправу, хоч вони тут народжені та їздять автами десятки років. Від цього й трохи мені полегшало. Заплатив я все, та ще й з коштами, перехристився і сказав: «ні, брате, тепер уже мене не зловите». А вже шо наслухався за свою легковірність від моєї найдорожчої жіночки, гуцулочки з гострим язичком то аж прикро мені тут згадувати. Але довго вона не мудрувала, бо як замоталась в історію з пральною машиною, і з агентом, що її втуманив на це доробало, тоді перестала згадувати мої бізнесові випадки і бодай на ці теми не псувала більше моїх неовів. Од ним словом, навчила нас біда попиту. Навчила.. це тільки так говориться, а чоловік не знає де й коли чекає його новий кант. Прочитав я минулої зими в різних братських і небратських наших газетах про один високомистецький фільм з життя наших гуцулів, мовляв, такого фільму вп ще не ба-' чили і, мабуть, не побачите! Він і нагороджений на різних фестива-' лях в Европі і. навіть, в Аргентині, і Сценарій написаний на підставі та- кого-то славного українського пи-’ сьменника, працював над ним та-' кий-то славний український режи-і сер. Словом, чуло українського фільмового мистецтва, підіть, по-’ гляньте, а напевно не пожалієте! А хочу вам тут…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"