Перець
ГУМОР І САТИРА

Лис Микита 1982 №12 Сторінка 5

Лис Микита 1982 №12 Сторінка 5. ЛМ* »*- В книзі покійного письменника-політв’язня, Івана Шкварка, Проклинаю11, знаходимо зворушливу картину Свят-Вечора в червоних тоді Бри- ідках11 у Львові... В Навечір’я Різдва Христового 1941 року автор, опинився в тюремній камері з трьома політичними товаришами недолі, і з п’ятьома кримінальними, простими львівськими злодіями. Співжиття між цими двома світами не було ідеальним, підкреслює автор. Саме напередодні котрийсь з криміналістів присвоїв собі останню сорокчу куркуля , Андрія Буця, з села Нагоряй коло Львова. Старий Будь глипав вовком на злодійську братію, а вони, злодії, дихали клясовою ненавистю на фраєрів11, як вони називали політичних в’язнів. Аж ось крізь за ратоване віконце заблисла святвечірня зірка. Мистець-маляр Чорпіта зі Львова витягнув білий рушник, поклав на нього дев’ять кісточок цукру і стільки ж скибок чорного, черствого хліба, і ніби весільний староста рушив із цими дарами обходом по камері. Підходив до кожного співкамерника за чергою, кожного вітав з Свят-Вечором, складаючи кожному бажання всього добра-щастя, а найбільше, найціннішого у них скарбу волі! Атмосфера в камері змінилась! І досі не можу цього збагнути, пише Іван Шкварко, як це сталося, що такий статечний азда, як Андрій Будь з Нагоряй, розцілувався з криміналістами, а вони під час спільної братерської свят-вечері зручно підкинули йому вкрадену в нього вчора сорочку...…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"