Перець
ГУМОР І САТИРА

Мітла 1967 №03 Сторінка 3

Мітла 1967 №03 Сторінка 3. ПРИВІТАННЯ НИТКА І АВТОБУС ДЛЯ "ЗЛИВАЛЬНИКІВ- Ще й досі по газетах українських раїнської справи на чужині, щоб "демократів" і контактників, які ту виправдати своє становище, ку-1 пить якогось там "Форда", "Бюї-ка чи іншого "Шевролета". 1 що з того? Сяде сам за керівницю, на-! дметься. Поруч дружина з розчі-храною головою. Дореволюційні непрогресивні горобці перелякали-1 ся б. (Спідничка поверх колін відкриває міжплянетні простори. Діти ззаду камікси читають, гуму жують, батька "доді" величають. І жаль, і ще щось, чого навіть по-тихенку сказати не можна. Навіть собака не гавкне. Ніхто й не подивиться. А пішло на того "Бюїка" отих Та ший, таки не преться в автобус. Не так воно в "суверенній"!.. В совєтських автобусах на Донеччині возять не 3040 пасажирів, Щиро признаюся. Мені самому сподобався отакий наголовок. Є в ньому, як сказав би критик в "суверенній" якась "красива" таємничість. В наголовку також нема нічого антинародного. Та, зрештою, цю тему не будемо продовжувати, бо "Нитку і автобус" написано не для совєтського читача. Донеччина... Багато хочеться ска зати про ту частину України. Але обмежимося одним дуже прозаїчним ствердженням. Донеччина, щоб обслужити потреби транспор т у потребує додаткових три тисячі автобусів. І як воно, до біса, хитро придумано! Ніби транспорт потребує транспорт, але про людей ані чичирк. Люди, совєтські, самі собі потихеньку по кутках чи-чиркають. Так воно і є. Транспорт потребує три тисячі додаткових автобу-1 сів. Але їх нема і невідомо чи вони взагалі будуть. А до п’ятидесяти- але одну-однісіньку особу. Тільки ліття недалеко. Не встигнуть. Тим часом? А тим часом Донеччина навіть без отих трьох тисяч додаткових автобусів перегнала А-мерику. Цілком ясно і без дискусійно. Нема в тому ані крапельки пропаганди. Приємно. Визнаємо., Навіть тут на американських сміт-. пиках перебуваючи, завидуємо. От коли б... ’1* Бо що ми маємо тут в капіталістичній, буржуазній, монопольній,1 агресивній, колоніяльній і т.…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"