Перець
ГУМОР І САТИРА

Мітла 1973 №08 Сторінка 3

Мітла 1973 №08 Сторінка 3. НЕМАЄ ЗЛА, ЩО НА ДОБРО НЕ ВИЙШЛО Б! Місцевий український клюб ще й як слід на ноги не сн’явся, а вже немов рахітиком став. Щось бракує йому, не розвивається як слід. Так буває, звичайно, з немовлям, якого мати не встигла нормально доносити у своєму лоні ні живе, ні вмирає. З клюбом’ то справа цілком протилежна, бо «мама» його не то що «не доносила», але й «переносила», і то з порядним гаком. Основуючі збори мали відбутись ще у вересні, але, як зачали їх відкладати, то й листопад настиг. Перший раз відло-жили, бо пані Параня Свербиязичен-кс-ва виїхала на вакації аж на Бермуди, а коли вернулась, то стара Ма-когониха захворіла і довелось знову відложити. А коли Макогониха виздоровіла, то дядько Свирид Коцюба задумав дочку видати заміж і справити гучне весілля. Довелось знову відложити і чекати догідного моменту. А відбути збори в наміченому речинці не можливо ніяк, бо людей наших в місті й околиці почислиш на пальцях рук й ніг. Присутність кожної одиниці важлива. В добавок люди були різних поглядів щодо створення клюбу: було двох-трьох прихильників, які критично дивились на цю справу, мовляв, нас замало. Велика ж більшість ставилась до цієї справи ні тепло, ні холодно, мовляв, буде клюб гаразд, а не буде другий гаразд. Але збори таки відбулися. Відбулися скромно, в приватному помеш-кані, при участі півтора десятка присутніх. На голову обрано найбіль шого ентузіаста й організатора клю бу, пана Гаврила Бульку. Після зборів приступлеяо до конкретної громадської діяльності! і тут гаки наявно показалось, що клюб гаки «дитинка» рахітна. Почало' ся із збірки на воєнних інвалідів. Управа рішила на своєму засіданні провести грошеву збірку на Фонд Українського Воєнного Інваліда. Коли вістка про те дійшла до жінок, мало що не вибухла, як казав член клюбу, дід Семен, «бабська лівору-ція». І Іерша довідалась про це «міссис» Варвара Гостронюшинська. Зразу схопила слухавку телефону і подзво нила до своєї куми Гапки Всезнай-чукової. Чи ти чула? Що? А вже знову цей премудрий Гав рило (щоб його- задавило!) гроші збирає. Знову? На кого? Та на якихось українських воєнних інвалідів. І ти що, даєш? А дулі йому отакої під ніс! крикнула лЮто міссис Варвара і тиць нула в телефон…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"