Перець
ГУМОР І САТИРА

Мітла 1971 №05 Сторінка 3

Мітла 1971 №05 Сторінка 3. ЧУБЧИКУ!.. А один дурень узяв потім та й -порадив. Каже не на голову треба біокрин, Петровичу, а всередину. Тоді побачите. Послухав я цього йолопа й випив одразу півсклянки. І що ви думаєте? Три дні мене нудило. Гадав, нутрощі порву. Але якось оклигав. Був уже й у дерматолога. Він мені порадив мазь. Казав, що дуже сильна й діє безвідмовно. Купив. У такому гарнову упакованні. На коробці ще й голова намальована. Од на половина тієї голови густою чуп римою -поросла, а друга гола-голісінька. Як бубон. Патентовані ліки, тільки забув, як їх у біса звати. От і почав. Щовечора, згідно з інструкцією, тинькуюся цією пастою, а вранці до дзеркала. Й так місяців зо два. А хоча б тобі пушина якась з’явилася. Зате лисина ще дужче блищати стала. Як паркет перед святами. Потім написав про свою біду одному знайомому. Не такому вже близькому, але знайомому. Мовляв, поділіться, будьте такі ласкаві, досвідом по прискореному вирощуванню чуба. Мабуть, там, у вас, у столиці, нову чудодійну гід ропоніку відкрили. Тож не відмовте й таке інше, й тому подібне. Вже п’ятий місяць пішов, як написав, але ні одвіту, ні привіту. А може, чоловік образився? Знаєте, ми, лисі, нарід уразливий. Особливо, коли жінки нам на цю прогалину вказують. Але що ж зробиш, від ЕХ, ЧУБЧИКУ. Дивлюсь оце на фотографію Сер гійка, та із радости аж лоскітно * стає. Здорово, шибеник, на свого татуся схожий. Себто, на мене. Ніс бараболькою чоло відкрите. А нижня губа? Як варяниця. Точнісінько як у мене. А от чуб не мій. Що не мій, то не мій. Я брюнет, а він бльондин. У матір пішов. Чубами лише й різнимося. А так... До речі, про чуба. Лізе. Не в Сер гійка, а в мене. Линяю, наче кіт навесні. Й від чого б це воно? Був у фахівців. Кажуть, що на нервовому рунті. Радять різні там інь-екціг. Інші заперечують відносно нервів. Твердять, що вони в мене дай Боже кожному. Міцні. Запевняють, що якихось, нібито, поживних речовин не вистачає. От і линяю, Може, воно н так. Бо візьмемо такий 'простий приклад: посадимо картоплю й не дамо під неї гною. Що виросте? Дуля із хвостиком. Мабуть, усе таки поживних речовин…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"