ГУМОР І САТИРА

Мітла 1971 №04 Сторінка 3

/ Перець / Гумор та сатира / Рік 1971 / Мітла / № 04 / Сторінка № 3

Мітла 1971 №04 Сторінка 3. « Ф » о »* » » »*ф »Фос»»до ВІДКРИТИЙ лист Шановний Пане Редакторе! Маю честь написати Вам, що на громадській ниві у нас також йде до ліпшого. Як Вам відомо, ми мали багато клопотів з промовцями. На урочисті академії їх спроваджу вали з Канади чи з Каліфорнії, залежно від пори року. Але тепер настав крутий зворот: не промовців запрошуємо, а промови замовляємо. Багато вигідніше, дешевше й без зайвих клопотів! Промовець на балакує свою промову на тасьму, пересилає летунськоюі поштою, а то ді ми ту тасьму пускаємо через апа рат, і прошу я Вас промова гуде на залі, неначе на рідних землях дзвін на іпожежу! Часом апарат (вибачте на слові) свинить, але механіки там щось підкрутять, і чиста благодать! Якщо промова задовга, або нудна своїм змістом, то кивніть пальцем до механіка, а він у тому ж моменті ви-микне всю техніку. Тоді промовець заскиглить »о-ооов« і нема, са-баш! Також можна повторити окремі частини промови, й від таких вправ ніхто не зазнає образи, ані втоми. На одному громадському бенкеті я був тостмайстром. Розуміється, що відкриття робив голова громадського комітету, виголошуючи палке патріотичне слово. І, власне, під час того слова я зауважив на залі неспокій, а далі почув вигуки: »Де промовець?» »Нема головного промовця!» Поруч мене сидів доктор Чи це повінь з осінніх дощів? Ніколи в світі! Це моя жінка забула наніч замкнути крант. медицини, той, що кожного тижня скріплює мене уколами. Він так само почав хвилюватись і кричати: »Як же буде без промовця?!» Докторові я мусів розкрити таємницю та й кажу: Пане докторе, прошу не турбуватись, промовець у моїй кишені, і постукую себе по бедрі, мовляв, ось тут він... На мене дивляться здивовані, широко відкриті очі в побільшуючих окулярах. А бігме! кажу. Не вірите? і показую йому блискуче пуделко. Вияснюю, що промовець накрутив себе на тасьму, і як прийде на нього час, то ми його за чуба та в апараті А тоді він заспіває нам, як старий півень на воротях!.. Молодець! похвалив мене старенький лікар. Так менше кло поту. А то було чорт-зна що. Плати за дорогу, зустрічай на летови-щі, весь день показуй місто, як дитині, а ввечорі слухай його промову. .. Абсурд! Коли подали на столи борщ, то я, як тостмайстер, перебрав у свої руки кермо бенкетом. Отець…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"