Перець
ГУМОР І САТИРА

Лис Микита 1977 №12 Сторінка 5

  / Перець / Лис Микита / Рік 1977 / № 12 / Сторінка № 5
Лис Микита 1977 №12 Сторінка 5. Він виїхав самітним на скитальщину і вже в немолодих роках. Працював тяжко, не під його сили, мучився, та не каявся, як писав наш Тарас. бо жив надією, що може, колись... і нам, браття, усміхнеться доля". Не переставав тужити за Рідним Краєм, хоч і не залишив там нікого близького: вся рідня розгубилась на боєвищах, по тюрмах, концтаборах, засланнях... Іншими шляхами та за іншими, як то кажуть, контактами пробився за океан його далекий небіж велика, як казали, шишка в Організації. Той жив напівлегально, законспіровано і завжди був у роз’їздах, розуміється, організаційних. До старого стрийка Федора впадав зрідка, може раз дороку, а звичайно під Різдво Христове. Не було більшої радости для стрийка, коли небіж залишався у нього на Свят-Вечір! Тоді удвох вечеряли, колядували або слухали колядки з платівок, згадували рідні сторони, летіли думками під рідні стріхи, як писав наш поет Богдан Лепкий. В один такий рідкісний Свят-Вечір стрийко Федір відкрив душу небожеві-революціонерові, прозрадився йому з одним секретним пляном. .. Знаєш, Івасю, сказав, я вже не годен довше тут жити, між цією різношерстою голотою! Вони мене одного дня або вб’ють, або задусять! Маю пришпарованих кілька тисячок і хочу купити собі хатину під Союзівкою. Що ти на це скажеш? .. Небіж подивився багатомовним поглядом на фаміліян-та і спитав: Ви хочете почути мою раду? Так, так! Ти ж моя єдина рідня і по-правді сказати, я купував би цю хатину не так для себе, як для тебе... Мені ж не вікувати. Небіж поклав руку стрийкові на плече і споглянув йому прямо ввічі: Стрию, моя рада така: перестаньте думати про хату, а купіть собі добрий наплечник! З міцними ременями І…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"