Перець
ГУМОР І САТИРА

Мітла 1972 №08 Сторінка 3

  / Перець / Гумор та сатира / Рік 1972 / Мітла / № 08 / Сторінка № 3
Мітла 1972 №08 Сторінка 3. ММОМІ Н4І44 4 »4 4 ВІТАЙТЕ, ГОСТІ! 4-4 444 44 44444444 4 4 4 4 »» Ще довго не продзвеніли перші пискливі металеві потрясений розта рахканого дзвінка, як з незамітно-го входу розпанахались навстіж два рі і з темного задушливого нутра посипались навперейми сотки викликів і запитів повних радости Мі-щухів: Ну, нарешті! А ви самі? Вітайте, дорогі гості, вітайте, куми наші! А звідки ви, просто з дому? Ну і свято! Та заходьте, дорогі гості, заходьте... Ми ще не веліли добре просунутись в темний присінок, як із кімнатних глибин вдарила хвиля пар. ного повітря і сирих кухонних запахів. Максим і Ганя Селюхи, і ще в таку спеку! Ну і пражить сьогодні, поспішив за жінкою- кум, стираючи з себе липкий піт. А ми, знаєте, тільки що з роботи і не було навіть часу провітрити хату, виправдувалася кума Ксеня, ставши якось безрадно по середині кімнати. Але можна відчинити трошки вікно, щоб провіяло. А може, побіжи-но, Васильку, до кухні і включи той охолоджувач повітря, а то дихати вже не дає. Ми так, знаєте, натерпілися в цих мурах від тої спеки, що нарешті рішили купити собі охолодувач повітря. .. І яке купно! перебив їй кум Василь. А що, були клопоти? Та, клопотів таких ніби не було, зачала Ксеня, але... Зай шли ми, знаєте, до крамниці, а влас ник відразу нам поскаржився па крадіж, яка сталася в нього кілька днів тому. »Ьам дуже прикро, пробували ми його потішити, з багато ви стратили?« Власник крамниці розвів руками і непевно вицідив: Ні, не багато. Але ми були б стратили багато більше, як би злодій був закрався трохи скорше* »Як це розуміти?* спитали ми з цікавости. »3овсім просто, відповів власник, бо зайшло так, що того ранку, перед самою кра-діжжю, я розписав загальну випре даж, і весь крам знизив на двадцять відсотків*. Ну, таке то було з купном охолоджувача. Правда, він нас коштува,в чимало, але при ньому добре спиться, а ще по роботі. А побіжи-но, Васильку, до кухні й пусти його в рух. Зараз, серце, зараз. Я тільки хочу показати кумам наші вироби. Бо я, знаєте, тепер і різьблю і малюю. І збуваю це все так або он-так, як зайде. Воно, бачите, не зле, а помагає... І під усміхненим оком нашого кума ми стали обходити всі…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"