ГУМОР І САТИРА

Всесміх 1993 №23 Сторінка 17

/ Перець / Гумор та сатира / Рік 1993 / Всесміх / № 23 / Сторінка № 17

Всесміх 1993 №23 Сторінка 17. Мистецтво належить народу" В. Ленін. "Спокійнісінько жили я і кум мій Боря, Пів колгоспу пропили і не знали горя. Якось здибав нас парторг та й затіяв знову Про культуру, про Театр відверту розмову. Кинувсь лекції читать по соцреалізму І як правильно іти нам до комунізму. Нашу ферму всю підбив, збаламутив здуру До театру І в музей їздить по культуру. "Треба, каже*: взагалі взяти таку моду, Бо ж мистецтво в нас тепер належить народу." Та й з театру до колгоспу гості приїжджають І відвідати виставу чемно запрошають. Не цураються сільського провінціалізму, Коли план у них горить по соцреалізму. То ж ми. з кумом про причину довго не питали, Як нас сп'яну ледь живих, в автобус запхали. Ось до міста вже мчимо, по півлітри взявши, На високий інтеїфН губа розказавши. В передмісті наш автобус разом-зупиннли, У калюжі на чоботях ккзяки рбмили. До театру привезли свіжий запах жому, Кум з куфайки на паркет витрусив солому. Уявіть, що нас до міста дві трясли години, І за весь час в кума в роті не було й краплини. То ж коли від крик він пляшку, вже й душа ячала, Над собою розкрутив тільки забудь чала. Вже до чого, а до цього кум такий завзятий, Якби вихопить не встиг, вибулькав би, клятий. То й мені вже, сіромасі, трішки перепало, Прояснилось, хоч співай так весело стало. І театр став привітний, ніби рідна хата, Й гардеробша не так люта і не так горбата. Як і в нас дошка пошани з вислівом крилатим Й переможними змагання з видом дуркуватим. Та й артисти...хоч щоденно голяться для шику, Не цураються нагоди випить на дурику. І дзвінок, як соловеййб ТШ стали раді, Що усе тут чин по чину, як і в нас в бригаді. Кум на витівки мастак, перш ніж заспійпь Потягнув мене кудись закуски шукати. Кепська справа одному, а двом не пропасти, Куму я, а кум мені не даємо впасти. Так нарешті дотягнися де музика грає, Й здоровило там якийсь стоїть і співає. . Походжає, мов павич, в гніві лоба морще. Довга палиця в руках царя з себе корче. Пред ним голову повісив якийся невдаха, І видніє в глибині сокира і плаха. Кум лиш музику почув, миттю руки в боки, Підстрибнув і знов присів та й подався в скоки. А…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"