Перець
ГУМОР І САТИРА

Всесміх 1993 №23 Сторінка 3

Всесміх 1993 №23 Сторінка 3. Споконвіку наш нарід любив пісню, шявляючи в ній свою радість, а здебільшого Оре та надію. Пісні бувають старовинні, обрядові, похоронні, весільні, русальні, толітичні, історичні й діяспорні. За княжих часів були в нас у більшості героїчні пісні, лро що свідчить епос "Слово о полку Ігоревім". І було тоді про що співати: у чобідних походах на Царгород, Болгарію, Чудь і Мордву княжі дружини здобували собі честь, а князеві славу. Але поволі в нашій державі перестає світити яснеє сонечко. В часах польсько-литовської окупації наші пісні набувають, хоч і поволі, якийсь інтернаціональний характер. Ось що співали наші руські полки напередодні битви з німецькими хрестоносцями в 1410 році недалеко від рунвальду: В ім'я Отця і Сина то наша молитва. Яко в Тройці є єдина Польща, Русь і Литва, Одна в Бога королева молиться за нами З Почаїва, Ченстохова і з над Остром Брами. Щодо мене, то я завсігди любив нашу пісню. Тільки одна із них дуже турбує мене, коли ми в церкві співаємо "Ми були вірні Твому завіту". Та це ж слова біблійного фарисея! Чому ж нам не співати в християнському дусі "Ми будем вірні Твому завіту"? Може якраз через ці фарисейські слова розгніваний Господь розвіяв нас по всяких Діяспоріях? Найбільше я люблю наші старинні русальні пісні, сповнені оптимізму. Правда, в тих часах жив собі наш нарід у поєднанні з природою, ніхто не думав про якісь там цнотливі жіночі організації на зразок сьогоднішнього Сфужа, чи про фемінізм, чи про якийсь там Ейдс (або СНЩ). Покоління "ЗО червня" почало з…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"