Перець
ГУМОР І САТИРА

Мітла 1976 №10-11 Сторінка 7

Мітла 1976 №10-11 Сторінка 7. ЕЙ, Д А УХНЄМ! Серед багатьох лозунгів підсовєт-сьїкого життя, що їх не видумала й офіційно не одобрила партія, є: «Не вкрадеш не живеш!» Цей лозунг відомий кожному в совєтсь-кому царстві, ніж найбільш розре-клямована промова Брежнєва. Але й нічого дивного, що в СССР крадуть. Властиво, не крадуть, а доплачують собі до тої мізерії, що ЇЇ одержують робітники й колгоспники за свою працю в країні, де «рай» робітників і селян... Гірше натомість коли краде комуністична знать. А вони теж крадуть. Тільки колгоспники крадуть з поля колоски чи трохи паші для худібки, а знать тягне-розкрадає грубі мільйони, і ще за те часто дістає й ордени, мовляв, за осяг... Це то ді, як той, хто вкрав грубшу суму, сам її не сконсумував, але подглив ся з кількома такими, як і він сам. Розказують, що до ерека приїхав з візиток» Брежнєв. Поговорили в Варшаві що там треба, а тоді ерек запросив есесерного вождя на сйою дачу недалеко Варшави. Дача) люксусова, що й казати! Брежнєв від здивування витріщив очі й питає сеого кумпана: Товаришу, за які це кошти ти побудував таке чудо? ерек трохи знітився та й показуючи на вікно, каже: Бачите, товаришу маршале, ріку? Бачу, бачу. А міст на ній бачите? Бачу. Отож, як будували той міст, то там залишилось трохи матерія ЗАМІТАЮЧИ «МІТЛОЮ». .. Українська преса на еміграції пе реживає тепер наїзд «друкарських чортиків», чи просто чортяк. ВОНИ бушують в наголовках статтей, на перших сторінках, перекручують слова, зміняють назви країн і баламутять читачів. Реєстр таких «чортяк дуже довгий. Тільки в одному нашому щоденнику, замість «соті роковини» подано: «сотенні роковини» (може бути сотенний писар, чи кухар, але не роковини!) Замість ТЕрнопіль, замінено на ТАрнопіль, і то аж чотири рази в одній статті на першій сторінці. У звітах зі зборів, з’їздів чи конгресів часто перемінюють прізвища чи імена, але потім не справляють тих «чортиків», що викликують В декого злу кров. Дещо Е4ИННІ тут і мовні редактори, коректори та складачі, що добре не роблять коректи. Але... хто на тому терпить? Нація! як любив говорити один наш патріот «вю вре-м’я оно» у Львові. Друкарські чортики не тільки люб лять газети, але й книжки. В деяких книжках то така скількість тих «чор тикіг», що прямо справжнє пекло...…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"