Перець
ГУМОР І САТИРА

Мітла 1976 №08-09 Сторінка 3

Мітла 1976 №08-09 Сторінка 3. ВЕЛИКА Скажу вам правду, що я не на-рікайло, і ним ніколи не був. Але доки мої справи будуть йти так, як з Петрового дня, то я не маю іншої ради, як поскаржитись. Бо яке то життя без розваги і без «свіжого клімату»? Оте з хати до праці, і з праці до хати, день за днем, рік за роком, може хоч кому печінки розстроїти. І так, з неспокійним серцем і з опущеними вухами пішов я до лікаря шукати якоїсь поради. А той штукар глянув на мене, і хитро взявся за підбоки: Ага! З вами певно щось не впорядку? Ви, пєівно, забагато п’єте, або забагато курите. Берете які пігулки? Приймаєте насонний лік? Детам, докторе! Ні одно, ні друге. Ну, то як ви хочете, щоб я вас лічив, як ви не маєте жодних вад? А де ви працюєте? На фабриці сорочок. Ви працюєте на фабриці, а тепер, у білий день, ви дома? Як це пояснити? і і Бо цього тижня ми виробляємо нічні сорочки, І треба було перейти на нічну шихту. Той глянув на мене скоса і по надумі додав: Що вам дійсно треба, це трохи духа, відваги. Візьміть собі за приклад геройство моєї родини. Мій дідо, подумайте, мав незвичайну відвагу, і, при одній нагоді, увійшов у клітку трьох жорстоких левів! Чому він тебе перевіряв півгодини, а мене лиш п’ять хвилин? ПОМІЧ Хто знає, з якою слааюю він потім вийшов з неї... Вийшов? Хто сказав, що він вийшов з неї? А далі, вам треба трохи розваги, вигоди життя. Тож купіть собі телевізор. Жийте некультурному, як пристало вибагли вому американцеві. Телевізор? Він не міг сказати ліп ше. І чому це нам не прийшло на думку раніше? Не минуло, здавалося, й пару хвилин, як я опинився дома, і скрикнув таки від порога: Купім собі телевізор! Ти що, з глузду з’їхав? при вітав мене здивований голос із нутра. Та, ні, кажу, я зовсім поважно. Так мені радив1 наш лікар, Янко Дудлик. Він мені сказав, що телевізор це ознака культурносте і добірлива прикмета чесного амери канця. А ми що, не американці? Того вечора ми вже сиділи при вечері з телевізором перед носом. «Яка то культурна скринька, подумав я, а ми того і не знали. Ну, коли так, то зажиймо по-куль-турному, як справжні американці». І, заки з’явилася на столі перша страва, я нахилився до телевізора, поклав…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"