Перець
ГУМОР І САТИРА

Репях 1930 №04-05 Сторінка 5

  / Перець / Гумор та сатира / Рік 1930 / Репях / № 04-05 / Сторінка № 5
Репях 1930 №04-05 Сторінка 5. Невдале прохання. Люіс ольдштайн, Нью-Йоркський торговельний заступник, дуже не любив свого прізвища та вирішив змінити його на інше. Подав він прохання про це до місцевого судді, якому й пояснив на письмі всі ті причини, що спонукають його до зміни прізвища. А таких було аж за-бага-то. «В однім лише нашім кварталі», писав Л. ольдштайн, «живе 46 ольдштайнів. Прізвище ольдштайн вимовляється по англійському « ольдстип». « ольдштайн» тяжко вимовляти і звучить це не по американському, прізвище не музичне, й нарешті під тим прізвищем нема в Америці ніодного порядного громадянина».,. За де-кільки днів суддя надіслав ольдіптайнові відіювіл. «По-перше», писав суддя, «прохач не довів, що прізвище ольдштайн звучить не музично. Навпаки, воно цілком мельо-дійне. Неправда, що це прізвище не американське, бо багато американців пишаються таким прізвищем і з них є чимало поважних громадян С. НІ. А. На підставі всього того суддя в зміні прізвища ольдштанпові відмовляє». ольдштайн із .розпукою перечитав усе це. глянув на підпис і зімлів там виразно стояло: «Люіс ольдштайн. Суддя». о В Краю".*) Спокійно, тихо все в краю Немов у справжнім то раю. І радикали, і ундовці. Сепаратисти, угодовці Жиють спокійні та здорові. Бож... дякувать «корові». Репрезентант із опозиції Штурмує маршальські позиції. Радянофіл веде ту саму гру І робить «ставку» на «ікру». Революційний він аж жах На тих на консульських «бліиах». Ундовець той іде в бій сміло На сторінках білих «Діла», Атакує бльок санації. Нових щука орієнтацій, Щоб їх мати «про запас». Бож, бува, урветься бас, І подумайте..., о боги, Простягне корова ноги. 0! Ундбвець добрий критик І реальніщий політик. ...Спокійно тихо все в краю Немов у справжнім то раю... І всі політики здорові, Карєру роблять... на корові. Л. Стрииський. *) Галичина. Вже північ. Та гости- всеж. чогось ще сидять. Господарі пробували вже всяких можливих способів, грала па роялю й співала донька, відтак мама, ба, навіть бабуся пописувалася співом. Нема ради. Гості сидять та й сидять, немов тобі попришивані до стільців. «Що робити?» питає з розпукою приятеля господар. «Одна-одніська рада» каже приятель «почни збірати гроші на патріотично-добродійяі ціли»! За. хвилю не було вже ні одного гостя... «Мамусю, чому жінки йдуть до вінчання в білім одягу?» «Бачиш, доню, день вінчання це найіцасливіщий день життя»... «Добре мамусю, а чому ж тоді всі чоловіки в цей день мають чорне, жалобне вбрання?» Миколу вкусила блоха. Він зловив її та несе обережно до другої кімнати й пускає на волю... «Здурів?! Чому не…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"