Перець
ГУМОР І САТИРА

Всесміх 1993 №18 Сторінка 23

Всесміх 1993 №18 Сторінка 23. Тама ШУМАН ДИСГИЛКАНАДВ ВВАЖАЙТЕ МЕНЕ УКРАЇНЦЕМ Опинившись в чистенькому провінційному Віндзорі, я росіян в ньому взагалі не знайшов. Позаховувались? Євреїв також на пальцях порахувати. Азіати є. Вони забезпечують мене пахучим карі і східною відеомузикою каталізаторами расових безпорядків. Українців же тут ігнорувати неможливо. Чи то їх так багато, чи то вони ходять швидко і тому частіше зустрічаються? Якби там не було, заповнюючи прогалини в українській мові широкими жестами і посмішками, я поступово занурююся в українську культуру. Хороше! Ні, до вишитих сорочок і бандури я ще не дійшов. Але українську пресу вже читаю і без словника. У країнське телебачення "врубую ,на радість сусідів-італійців, кожну суботу. Мої діти-азійці перестали бойкотувати мій борщ і кидати в мене галушками. Я намагаюся не пропустити жодного куль турного заходу українців. Я навіть осмілів до того, то пишу в український гумористичний журнал "Всесміх . І мене друкують! Чи читають? Не знаю. Українцем бути просто й необтяжливо. Я це зрозумів недавно на концерті ансамблю "Карпатські візерунки". Все було прекрасно і лиця, і одяг, і танці були на високому професійному рівні. Але чого ж мені невистачало в спокійних мелодійним піснях про білень кі хатки, про зелене жито за селом і хороших гостей за столом? Неквапливо поміркувавши, я зрозумів: невистачало тамрісійського душевного надриву, туги-печалі стакАнами, вселенського розпачу за безповоротним... Ну, і без цього я чудово проживу українцем в Канаді! Слава Богу, ми ще не страждаємо великоросійським пафосом творення, над нами нетяжіє інтернаціональний обов'язок і не здуває від класової і расової ненависті до реальних і уявних ворогів. Та й чи є вороги у мого народу? Ми ж такі мирні і широкі душею, подумав я про себе-українця. Як же нас не любити? І тільки я так подумав, як весь карпатський ансамбль раптом напружинмвся, насупив брови просто як Червонопрапорний Хор Червоної Армії перед виконанням Кантати Сталіну чи колективним походом до туалету і заспіпвав бадьору маршову пісню…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"