Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2024 №03 Сторінка 9

Журнал Перець 2024 №03 Сторінка 9. «ФЕИСБУЧНІ» ДРУЗЯКИ Зроду-віку не гадала, що таке може трапитися зі мною. Усе своє свідоме життя трудилася на землі, що й вгору ніколи було глянути. А ж тут, на старості, тиць тобі - сучасні технології. Ще до кольорового телевізора не зовсім звикла, а діти й онуки цілими днями про якийсь інтернат торочать, чи Інтернет, холера його допетрає. Оце вчора відзначала свій 65-й день народження. Не встигла тіста на пироги замісити, як у господу мої сини Іван та Валера з дружинами й онучатами завітали. Цілують, вітають, а найменше Валерине внученя Амвросій якогось папірця мені тицьнуло в руки. Всі дивляться на мене, як засватану, що ж то з ним робити буду. Відразу подумала, що то якісь ненашецькі гроші, бо ж Іван зовсім недавно із заробітків із Польщі приїхав. - Це, бабулю, - сміються внуки, - сертифікат на підключення Інтернету. Подарунок тобі на днюху! - Кого, - перепитую, - тут нету? А ті регочуть із моєї темноти в сучасних технологіях, аж заливаються. - Це, матусю, - повела старша невістка Сюзанна,-для того, щоб зв’язок із нами постійно тримати. Зареєструєтеся в соціальній мережі й будете на відстані спілкуватися, бачити наші світлини та ві-ДЄО. Наступного дня, так як і анонсували діти, приїхала бригада працівників і підключили швидкісний Інтернет. Спочатку боялася підходити до комп’ютера. Та з часом усе змінилося. Немов другий світ для себе відкрила. Тепер мене обома руками не відтягнеш від екрану,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"