Перець
ГУМОР І САТИРА

Лис Микита 1978 №01 Сторінка 5

Лис Микита 1978 №01 Сторінка 5. (2 * Ч ( -н ' . З тугою згадуються ці недавні ще, здається, часи, коли мовним редактором Свободи" був най-ліберальніший, на мою думку, в екзилі мовник, редактор Вячеслав Давиденко, Коли, бувало, хтось його спитав, як має бути правильно по-українському, так ,мовляв, чи так, пан редактор відповідав, як це було в його звичаю, з усмішкою, і зга-вдуючи Бориса Грінченка на ложі смерти: Коли вмирав Борис Грінченко, він сказав такі останні слова: Прощавайте, або прощайте. І так можна, і так можна". Мені здається, що ми, українці, такий свободолюбний народ, що в нас у всьому, а найбільше таки в літературі і в мовознавстві і так можна, і так можна". Регулярно час-від-часу спалахує на шпальтах нашої преси українськомовний герць на етму чи треба звертатися по-батькові , чи ні... А хто його знає, чи треба і як треба? .. З пожовклих сторінок історії знаємо, що наші князі й королі величали себе по-батькові, а гетьмани ,то вже так геф-напів". В новіші часи і вже тут, на еміграції, ми всі звикли були до того, що сл. п. д-р Микола Шлемкевич був Микола Іванович", а сл. п. д-р Кость Паньківський був Кость Костевич". А вони ж були чистої крови галичани, не якісь-та м, прости Господи, східняки"! А коли було звернутися по-батькові до знаного петлюрівця, покійного Федора Дудка, то він, бувало, так вас облаяв за той страшний москалізм", що ви не знали куди подітися! Така саме закаламанція", як пише Гриць Зозуля, виходить з так званим апострофом ... Скільки крові він напсував західникам у таборовій ері нашої історії! Трохи не вибухла з цього братовбивча, майже релігійна війна, як після підписання Берестейської унії. Тепер уже апостроф ніби здобув собі право громадянства, але ж ,наприклад, щоденник Америка" в Філядельфії…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"