Перець
ГУМОР І САТИРА

Шершень 1906 №10 Сторінка 3

Шершень 1906 №10 Сторінка 3. ШЕРШЕНЬ. З та втомилась від привітань уряду і попала просто в Чорне море... Ну, одно, що море, а друге що чорне, де їй було бідасі виборсатись з такого пекла: там вона зосталась і по нині... І тонуть не тоне, і чорні сили не пускають вирнути, а нам на збитки чорне море хвилює і по всій землі роблють-ся страшенні труси... Ледве голови дер-жуться на плечіх. Тим часом воля все-ж таки біля Одессу близко і вплив її зразу-ж одбився на українській справі .. Наші земляки. приспані теплим полудневим сонцем, почали прокидатись і стали гадати, чи не час би і в Одессу подбати про «народню справу», звичайно, українську... Але коли вони заявили про те урядові, сей аж звонт-пив... Бог з вами! в Одессі-ж тільки й є, що греки, італьянці, німці, турки, одно слово, Європа: яка-ж тут може бути українська4* справа? А головно, що й не естетично, і в коммерчеському смислі невигодно: завалите весь Одес своїм салом та ковбасами, то й по вулиці пройти буде годі! Не дозволю вам «справи»; коли хочете, то беріться до Народнаго діла!* Подумали пани земляки, та й присудили: й досі не було в нас ніякого діла* а тим паче народного*, то й таке буде добре, може й з ним ще не справимось! 1 появилось міжи українських земляків Народнеє діло". Але ж,як і треба було ждати, пожило воно не довго і все за любову до старовини... а власне до філології. Не визнали одессіти слова пролетаріат", мовляв, се слова «модне»... Ну, поступовий уряд не стерпів, звичайно, такого консерватизму і Народное діло* було закрито... Про-те поступовий уряд не хтів показати, що він чине надсиляя... Вам, сказав він одесітам, справді не випадає писати по россійському, видавайте часопись українську!* А сам думає: як почнуть писати своєю мовою, то в Одессу їх ніхто не зрозуміє, все ж таки менче буде всякоі автономної спокуси. 1 таким чином породилась» Народня справа*. Та й вона проістнувала лише день... Як прочитав уряд перше її число та побачи, що вона сливе все складається з довжелезних промов Шелухина та Січаревича, то й руки опустив... Яка ж се справа! Яке се діло*? Се-ж самі «промови»! Та вони мени в’їлися вже на тих банкетах, мітінгах, з’їздах .. Не потерплю!4 І «Народня справа» була заборонена... Але потім уряд передумав... «Що-ж, що промови? Вони-ж власне, безпечніше всякої справи*? А як ще взяти їх під догляд, то зовсім безпечно буде! Хій собі розмовляють хоч і по киргизькому!» 1 таким чином явилися Вісти* За той час українська пресса трошки вже виросла і їй зроблені були, між инчим, і мною уваги. Я радив «Громадській думці» завести богослове: одессіти вважили, що богослови є підвалина газетної справи і мабуть, запросили до себе аж кількох богословів, Через те Вісти" виглядають дуже благочестиво. Программа їх: робити так, як велять «Бог і совість,» виконать її можна лише визнанням в другому створіня божого*; аграрне питання дуже гарно розвя-зує один піп, який разом ганить і поліцію і революціонерів... Словом, газета дає дійсну духовну страву. Не могла вона тако-ж забути урядові його кар за земляцький не-марксізм і на пімсту помістила цілу статтю про марксізм та націоналізм*... Писав її, певно, теж богослов... Виконана вона дуже тонко: шо в ній говориться, зразу й не збагнеш, але, певно, щось дуже розумне, хай же наші вороги нічого не розуміють та…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"