ГУМОР І САТИРА

Мітла 1951 №07 Сторінка 3

/ Перець / Гумор та сатира / Рік 1951 / Мітла / № 07 / Сторінка № 3

Мітла 1951 №07 Сторінка 3. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ МІТЛИ Щабель характеристична риса кожної* драбини. Щастя - життя в найшаслнвіиіій країні. Щезнути спеціальність деяких ' англійських дипломатів. Щигол старокраевнй канарок. Щілина подовгаста дірка. Щітина гл. неголена борода. Щока постійне місце осідку зубів. Щука - річна акула в мініятурі. Щур виїмково пожиточне сотво-ріння перед затопленням корабля. Ювелір людина, яка потрапить вас переконати, шо все, що світиться, це золото, а звичайне шкло, це брилянт. Ювілей факт, який треба обходити; прим., болото, калабаню і т. а. Югославія блудний син Совет-ського Союзу. Юпітер недалекий родич нашої землі. Юра крутити перетягати когось на своє копито. Я найважніша фігура у цілому світі. Яблуко Адамова лакоміїнка. Ягня рідна дитина барана. Ягода гарна ягідка московського ГПУ. Язик небезпечна частина тіла в СССР. Яйце недосліджене явище, чи яйце було перше, чи першиїо була курка. Якнайбільше підстава егзистен-ції панів Доробкевнчів. Якутськ місто, шо при його згад ці зразу опадає ртуть у термометрі. Ялиця "А бодай тебе суха яли-, ца вбила відоме гуцульське привітання. Ялта місце найважнішої перемоги СССР в останній війні. Яма леговище, яке нам приготовляють постійно н,аші сим патики. Японія друга батьківщина Мек Артура. . Ярд надломаний метер. Ясир добровільна репатріація на роді ну . Ячмінь одиноке збіжжя, яке продукує людина. Ящірка мініятурний крокодиль. Кінець СЕЛЕПКО ЛАВОЧКА Селепко Лавочка пішов одного разу на перегони. Дивиться й бачить, як трьох їздців гонить у шаленому' темпі. Чого ж вони так гонять? питається Лавочка свого сусіда. Як то чого? Перший з них дістане нагороду! той відповідає. Гм! В такому разі поіцо біжать ті два останні? ПОЗИКА З позикою, то я, братіки, запіз’нався в країні гдє так вольно дишет человєк . Збирали, бувало, в колгоспі мітінг, а там справу ставили ясно і без ніяких дискусій. Давай! і не питайся навіть, куда повіються твої гроші. Не твоє діло! Від того є вже інші трудящі , що передадуть ті гроші там, де й треба. Звичайно, не де в а м треба, але де треба їх передати після п'ятирічного пляну, після заряджень Комінтерну, після вказівки одного з багатьох божків у Кремлі. На Заході Европи позика, це інше діло. А в Америці, це вже зовсім не позика, а якесь диво. Ухвалюють у Вашингтоні, що треба позичити такій-то а такій країні стільки-то мільйо-' нів. Не питаються зовсім, чи якась держава хоче позики, чи ні. Беріть , кажуть, гроші, може колись повернете, а ні, то й так відпишемо. Підпишіть ось поквитування . Ну, і що має робити така держава? Звичайно, бере гроші, підписується обома руками і ногами, мовляв, добрий Вуйко Сем дає, тре- і ба брати. Часи такі неспокійні, хто знає, хто буде її сплачувати ... Інакше позика виглядала, скажімо, в передвоєнній Польщі. Про це розказували мені за-падняки у таборі цілі історії. Одна з них вбилася мені в пам’ять, тож і вам перекажу: До одного багатого села в Дрогобиччині приїхав староста та зібрав громадську управу і каже: Війна недалеко, треба робити все, щоб допомогти урядові Ржечипосполітої поставити сильну армію. Ваше село повинно дати позику на один тяжкий скоростріл. Треба на це десять тисяч злотих... Громадські радні подивились мовчки один на одного і заніміли. Десять тисяч злотих це ж дві тисячі доларів! А село і так перетяжене податками і всякими драчками, то ж нема й мови про те, щоб таку суму зложило. Серед загальної ї'йїйі, попросив слова один селянин, відомий зі свого гумору. - Гарно ви нам тут балакали, пане…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"