Перець
ГУМОР І САТИРА

Мітла 1951 №06 Сторінка 7

Мітла 1951 №06 Сторінка 7. 7 ГІТ.'ТГ" з * Стрінулося двоє жидів.Один з Люблина, а другий з Чікаго. Питає американський жид. жила з Люблина: Ти звідкіля? Я? Я з Люблина. А велике то місто? Ой, ше й яке. Двісті тисяч. А багато там наших? Буде около стовісімдесять. А решта? Решта, то урядники, поліція і пожарна сторожа. По хвилині мовчанки, жид з Люблина питається жида з Чікаго: А ти звідкіля? Яз Чікаго. А велике містечко? Ай вай. ще й яке! Три мільйо- ни. А наших є там багато? Буде змільйон. Ну, нашо їм так багато по-жарної сторожі вигукнув лю-бличець , зробивши при тому великі очі. ЧУДОТВОРНИЙ РАБІН У поїзді зустрілися несподівано двоє жидів. Розмовляють про те і про тамте, а вкінці розмова зійшла про рабінів. Знаєш, наш рабін правдивий чудотворець. Минулого тижня він посварився з предсідником ка- в Капеняків на Док Суді Кожний про це знає, Можна з’їсти та випити, Хто що лиш бажає. Тож не мусиш Й спрагнений ходити, В Капеняків можеш з’їсти Й душу закропити! ти з І мІН ймміішиі 4 з нашої па- Єгово, дай галу і каже: Єгово, дай так, щоб світ завтра завалився. Ну, і шо? Збіглися всі жиди рафії і ледве упросили рабіна. Він тоді знову просить: так, шоб світ завтра не завалився . Ну, і що? Якто, ну і що? І світ не завалився. ( - Це ще ніщо,------каже другий жид. В нас є рабін, то він направду* чудотворець! Ну, і шо він такого зробив? Знаєш, минулої п’ятниці під вечір він вертав з далекої дороги. Сонце майже заходить, а він має ще їхати більше десяти кілометрів. Ну, і що він зробив? Якто, що? Молився, Єгово, каже, зроби так. щоб я » ше перед сабашем приїхав додому . Ну, і що? Ну, сталося таке чудо, що по одному і другому боці дороги був уже сабаш, а дорогою куди їхав рабін, ще сабашу не було. І ЗАПИТАННЯ Тато: Якщо підеш ще раз у чужий сад красти яблука, то зіб’ю тебе, як собаку. Син: А як піду на грушки, тату? Борщ, голубці, вареники В суботу, в неділю, І холодець смачнесенький Добрий на похмілля. голодний "»" і’И) іг і( нлі піиііі І п Ц і ІІ Г й й ІІ І () (1 и Мв1 П І1 )іи* І НОТАТКИ ДИРЕКТОРА ІПОЛИТА ІРЛАНДСЬКОГО 20. 5. Пам’ятаю: коли були мої христинн. мама дуже не хотіла» Шоб .мені привласнити таке ім’я. якось випадало. Ко- Страх не люблю політики, казала вона, а тут єдиного сина треба називати Політиком. Не Політиком , зауважив тато. а Іполітиком. Це різниця. Можеш називати Полем, на французький зразок. Авторитет батька в родині був сильніший, і тому я став Іполітом. Проте, мама мала рацію. В дитинстві всі мене кликали Політиком, бо лн ж я зрозумів сенс цього слова, вирішив, що сама доля вказала мені моє призначення. Тільки політика! Без політики проживеш на світі сто років, і ніхто тебе не згадає ні добрим, ні злим словом. Чому я не був політиком на батьківщині? ..о не встиг вирости. Ріс я на еміграції, на таборових пісних хлібах, у маштабах, обмежених 10-ми кілометровим пересуванням навколо табору. Тож хай мені буде прощений не…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"