Перець
ГУМОР І САТИРА

Лис Микита 1970 №04 Сторінка 5

Лис Микита 1970 №04 Сторінка 5. ,1 ШШ Знаний поет (він просив мене не подавати його прізвища), який по своїй життьовій незаразності, мабуть, ніколи не стане в Америці капіталістом, недавно висловив в одному товаристві кілька цікавих думок, пов’язаних, так би мовити, з питанням т. зв. зуетрічів. Єретичні, безбожні думки, сказав, часто самі приходять вам до голови, як небажані, не-прошені гості. Часто вони е реакцією на певні процеси чи події, які вас заскакують, ошоломляють до такої міри, що породжують цілий ланцюг таких думок... Ще донедавна, наприклад, мені і не снилось, і не марилось поїхати на Україну, навіть з туристичною прогулянкою. Та коли я оце побачив, як Політичні емігранти сердечно вітають чи там зустрічають діячів культури з України, як щедро обдаровують їх, які прекрасні прийняття влаштовують на їхню честь, тоді саме й прийшла мені до голови оця безбожна думка: А чому б мені не вернутися на батьківщину, посидіти там рік чн два, видати звірку поезій, набратися почитности в країні соціалізму, а тоді приїхати туристом до Нью41орку чи до Торонто, щоб і мене так гарно зустрічали, як недавно нашого київського соловейка Белу Руденко?:: Чи Би брали б туди, на Україну, також Вашу дружину? перепитала одна пані докторова. В цьому питанні наші думки ПОДІЛИЛИСЯ, відповів поет. Я переконував дружину, щоб залишилася в Америці, головно для того, щоб час від часу вислати мені посилочку.» Але тут вона виявила свою індивідуальність: А дзуськи, каже, я теж хочу їхати з тобою, щоб і мене потім так зустрічали, як Белу Руденко, щоб і…


 Copyright © 2021-2026 "Перець - гумор і сатира"