Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2022 №24 Сторінка 10

(Вітаємо ювілярів)
Журнал Перець 2022 №24 Сторінка 10 - Вітаємо ювілярів. Шарж Олексія КОХАНА Вітаємо ювіляра.' ПРЯМИЙ ЗВ'ЯЗОК Було це тоді, коли мобільник ще й не народився. Може,ще й у зачаті не був. І весь оперативно - мобільний зв'язок на дротах тримався. Тож хто як міг, так і викручувався. Наприклад, як Михайло Васильович Куріпка, голова колгоспу "Світло Ілліча". Уже котрий день він лаяв погоду. І не тому, що уже тиждень зливи допікали і графік збирання цукрових буряків тріщав уздовж і впоперек, у розпалі було полювання. На озері, як на гріх, наплодилася сила-силенна качок. Від їх криків у голові ставало моторошно, а в душі собаки шкребли. Та щопівгодини телефонували із району і вимагали нові гектари і тонни. Ну як за таких обставин на озеро поїдеш? Отож викликав він до себе Володьку-зв'язківця і дав вказівку: негайно протягти до озера дріт. Забезпечити прямий зв'язок із конторою. Словом, щоб було без відриву від виробництва... Якщо, бува, подзвонять усе чин чином, голова на місці. ...На озеро приїхали удосвіта. Облюбували місце поміж лозами. Діда Власа посадили в машині чергувати біля апарату. Володька тримав зв'язок між дідом і головою колгоспу. Якщо подзвонять, подовше кричіть "Алло". Можете кілька разів сказати: "Я вас погано чую". На сигнал у машині не натискайте, щоб качок не сполохали", Володька слово в слово переказав дідові Власу розпорядження Михайла Васильовича. Качки літали низом і горою. По горизонталі і по вертикалі. Все довкола бахкало та свистіло. І саме в той момент, коли перша підбита Михайлом Васильовичем качка описувала над дідовою головою прощальне коло, в телефонній трубці щось захрипіло. Дід підняв її, і кільканадцять разів випалив "Алло"і знову поклав. Але трубка "знала" з ким має справу, а тому благала вислухати. Голос у ній звучав так чисто і дзвінко, наче говорив хтось поруч, із лозняку. Я вас погано чую! після короткої паузи дід Влас знову вийшов на зв'язок. Його права нога, виповзла з кабіни і виписувала у повітрі якісь незрозумілі кренделі. Володька, який уважно слідкував за дідовою ногою, відразу зрозумів це сигнал. Михайло Васильович кинув у лозняк рушницю і побіг до машини. Алло! Куріпка слухає! видихнув у трубку літр свіжого повітря з перегаром. З області? Ого! Із збиранням? Та оце сьогодні трохи прояснилось, то ми усі зранку в полі... Тільки що з передової... На хвильку заскочив у контору. Я вас теж добре чую, наче ви у сусідньому…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"