Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Лис Микита 1966 №01 Сторінка 2

Лис Микита 1966 №01 Сторінка 2. ІИє№ Я стрів її, не зупинивши миті, І мовн,в я, не мовивши ні слова: Хто ви? Побачив раз прем’єр Коси гін сон: Неначе він з’явився до ООН. На плечах френч*, звичайно, з орденами, В руках плякат про битви у В'єтнамі, На голові зачіска диво з дцв, Лише нема штанів. Ох, і намну я холку ад'ютантам! Як можу я зустрітися з У-Тантом?? Як на трибуну вилізу ООН? А може все не сой?* ШІлнув-себезя носа відчуває. За вухо теж. Так; сумніву немає, У метушні холодної війни, . Забув Коскгін у Кремлі штани. Пішов купляти-ЦілнЙ ряд крамниць, Що демонструє одягову міць, Прем'єрові відповідає: Зась! ) Штанів нема, так само, як І в вас. Та це ж Америка, а не мої Совети, Тут у штанах літають навіть джети. Тут кожна дівчина, що ходить між пани Вузесенькі натягує штани». Штани жіночі? О, звичайно, маєм. Вам з квітами чи без? А може з водограєм? Ще є у нас штанята отакі, Де намальовано всі гори і річки.» Косипн одягнув штани-газету. Там рекламовано найкращі сигарети, Розповідалося про голівудську знать, На тому ж місці, про яке мовчать, З великих літер гасло: ЗВІДСИ НАМ НАЛЕЖИТЬ ДАТИ ВІДСІЧ ВОРОГАМ! Коси гін виступив з гарячими словами, Він бнв себе у груди кулаками, Пустив сльозу над світом, шо й тепер Не вірить щирості вождів СССР. При цьому ше й крутивсь незграбним міхом, А люд гримів оплесками І сміхом, Г навіть (Боже!) власний ад’ютант, Схопившись за живіт, як йолоп, реготав. Прем’єр спцнився, позирнув сердито, Подумав: рацію, бач, мав Микита, Коли, щоб…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"