Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Комар 1948 №23 Сторінка 2

/ Комар / Рік 1948 / № 23 / Сторінка № 2
Комар 1948 №23 Сторінка 2. ХАРЧОВІ КЛОПОТИ ІРО КОЛИСЬ І ТЕПЕР Ось знову, як торік, весна б’є крильми в вікна, І туга простяга рожевих мрій долоню, І гострий цвях думок, що тут не жити вік нам. Проколює сердець заранню нашу повню . Колись, за юних літ, плили до нас лелеки, І в сонці на полях зростали перші квіти . А нині з дня на день пливуть лиш небезпеки, І в’яне віра в мир, в тітки й афідавіти. Колись палкі уста гарячих уст шукали, І амились чуття до крайнього акорду А нині (що за вік!) такі часи настали, Що лиш палкий п’ястук шука гарячу морду Колись лиш звільнить лід зозуля всім закує І сонце пригорта усіх, як рідна мати ... А нині «сонце» теж подібний курс плянує, Щоб ввесь «звільнити» світ, а потім ... закувати. Та цур тим всім думкам! Весни над нами берло, І піль зелений спів під нами, як ніколи . І хоч у вихрах днів в серцях любов завмерла, То хтось таки когось ще «виведе у поле» Арсеній Смуток З гумору Рідних Земель БЕЗВИХІДНЕ СТАНОВИЩЕ Командувач Львівської Військової Округи стає перед Сталі-ном і скаржиться, що члени УПА перетягнули однієї ночі в ліс біля Ясла всі больпіевицькі гармати. Коли воно так, говорить гордо Сталін, -то на місце гармат поставте військо! Але, що ми поставимо на другий день? безрадно питає командувач. БЕЗРАДНІСТЬ Начальник Рівненського НКВД доносить в Київ, що частини УПА наскакують щоночі на його район, крадуть продовольство і навіть загрожують його власному життю. Немає ради! Кладіть собі під подушку револьвера! телефонують йому з центру. Нащо? відповідає начальник. Щоб ще й револьвера вкрали? * ВІД РЕДАКЦІЇ Подана в попередньому числі новинка, будьтоби від…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"